Група АКП-16 - 29.11.21р.
Група АК-14 - 01.12.21р.
Доброго здоров’я, учні!
Працюємо протягом 10-ти уроків над вивченням
великої теми: «Лексична норма».
Традиційно повторюємо визначення:
Лексичні норми — це норми слововживання,
прийняті в сучасній українській літературній мові. Вони регулюють вибір слова відповідно
до змісту і мети висловлення.
Тема цього уроку: Основні групи фразеологізмів, багатозначність,
синонімія й антонімія фразеологізмів.
Завдання нашого уроку:
· повторити визначення «лексичні норми», «фразеологізм»;
· поглибити знання про можливі
порушення лексичних норм, використання фразеологізмів; навчити знаходити їх у реченні; формувати навички редагування тексту;
· формувати вміння
правильно будувати речення в усному і писемному мовленні;
· користуватися довідковою літературою й електронними
ресурсами для перевірки й удосконалення власного рівня засвоєння синтаксичної
норми;
Міжпредметні зв’язки: Українська література, мистецтво, фольклор.
Запишіть виділені визначення у зошити, або роздрукуйте матеріали уроку:
Отже, розпочинаємо:
Завдання №1: Прочитайте словосполучення,
поясніть їх. Скажіть, чим відрізняються словосполучення 1-го і 2-го стовпчика:
Білий папір
Біла ворона
Надути
щоки
надути губи
Товкти просо в ступі
товкти воду в ступі
Водити за
руку
водити за носа
І день і
вечір
ні риба ні м’ясо
Зробіть висновок та запишіть у зошити.
Завдання №2: опрацюйте матеріал (прочитайте, роздрукуйте
та вклейте у зошит, або коротко перепишіть у зошит):
Прочитайте текст:
Фразеологія – це розділ
мовознавства, що вивчає усталені мовні звороти, тобто фразеологізми.
Фразеологізми – це стійкі
сполучення слів, значення яких можна пояснити одним або декількома словами.
Оскільки фразеологізми – це нероздільні одиниці, то у реченні вони виступають
одним членом речення.
Походження
фразеологізмів:
- З народних
джерел ( з голови до п’ят, дати гарбуза);
- Вислови
античного походження (сізіфова праця, троянський кінь);
- Біблійні
вислови (Соломонова мудрість, манна небесна);
- Прислів’я та
приказки ( ліс рубають – тріски летять);
- Крилаті вирази
(реве та стогне Дніпр широкий);
- Переносне
вживання професійних виразів (на два фронти,
підписати вирок).
Виконайте на вибір
(завдання 3-7) одне усне та одне письмове завдання.
Завдання
№3: випишіть із фразеологічного словника (скористайтеся
електронним) 3 фразеологізми та складіть з ними речення.
Завдання №4: Прочитайте
вірш Г.Бойка. Поясніть значення виділених висловів. Скажіть, чому не розумів
внук діда. Випишіть фразеологізми.
ВЕРЕМІЙ
Це дідусь хороший мій,
Звуть його так - Веремій.
Так він дивно розмовляє,
Що попробуй – зрозумій!
В цирку був я з дідусем –
Ми там бачили усе:
I жонглера, і ведмедя
На швидкім велосипеді…
Я крутивсь, дідусь спитав:
- Ти прийшов ловити гав?
Аж піднявся я із лави:
Та які ж у цирку гави?
Ну й дідусь мій, Веремій!
Що він каже? Зрозумій.
Грались ми з Рябком кудлатим –
Посварилися із братом.
Брат мовчав і я мовчав,
А дідусь обох повчав:
- Так до
бійки недалеко!
Що це ви розбили глека?..
Братик, плачучи, сказав:
- Глека я не розбивав!..
Ну й дідусь мій Веремій!
Що він каже, зрозумій.
Ми були біля криниці,
3 неї я хотів напиться.
Нахиляюсь, гнуся, гнусь –
До води ж не дотягнусь...
А дідусь мій: - Що? Попив?
Шилом патоки вхопив?
Знов мені не зрозуміло:
Тут - ні патоки, ні шила!
Ну й дідусь мій, Веремій!
Що він каже? 3розумій.
Завдання №5: Пригадайте, що таке синоніми? Антоніми?
Згрупуйте фразеологізми
в синонімічні ряди:
Правити
теревені, кури не клюють, і за холодну воду не братися, ні пари з вуст, точити
баляси, лежні справляти, прикусити язика, видимо-невидимо.
Ззгрупувати
фразеологізми в антонімічні пари.
Рукою
подати, хоч око виколи, як кіт з собакою, семимильні кроки, черепаша хода, душа
в душу, за тридев’ять земель, ні світ ні зоря.
Завдання №6 (творче – за бажанням!): напишіть вірш чи есе про свого дідуся, використовуючи фразеологізми.
Дякую за увагу! Успіхів!
Немає коментарів:
Дописати коментар