Урок позакласного читання. Улас Самчук. "Марія".

Доброго здоров’я, учні!

Сьогодні урок позакласного читання.

Тема цього уроку:

Улас Самчук. Роман «Марія»

Епіграф: Я не тому письменник українського народу, що вмію писати. Я тому письменник, що відчуваю обов’язок перед народом. Бог вложив у мої руки перо. Хай буде дозволено мені використати його Для доброго, для потрібного.

Улас Самчук

Завдання нашого заняття:

·        ознайомитися із фактами життєвої та творчої біографії письменника;

·        пригадати приклади творів подібної тематики;

 ·        ознайомитися з текстом твору «Марія»

·        аналізувати цей твір

Міжпредметні зв’язки: історія України.

Перегляньте коротке відео (30 секунд!): 

Пригадайте, що ви знаєте про голодомор 1932-33 рр. на Україні.

Тема голодомору є актуальною і болючою й досі, адже 2008 рік оголошено роком голодомору.

Чимало письменників звертались до теми голодомору, адже пережите народом відгукувалося в їхніх душах гірким болем.

Тему голодомору порушували: Юрій Клен( поема «Прокляті роки», «Україна», «Попіл імперії»), Євген Гуцало («Голодомор»), Микола Руденко («Хрест»).

Але всі ці твори були написані значно пізніше роману Уласа Самчука «Марія», який він створив у 1932-1933рр.

„Марія” – перший в українській літературі художній твір про насильницьку колективізацію, про нещадне винищення справжніх трудівників землі, страшний голодомор 1933 року.

Реалістична розповідь Уласа Самчука про життя українського селянства в умовах радянської дійсності. Повість “Марія” – художня модель життя української родини в історично складний час.

Образ Марії як уособлення мужньої, вольової жінки.

Аудіокнига – роман «Марія» Уласа Самчука (повністю): книга тут!– займе багато часу, але книга цікава. При бажанні можна послухати.

Роман скорочено: сюжет твору

Роман «Марія» (1933)

Літературний рід: епос.

Жанр: роман-хроніка.

Теорія літератури

Роман-хроніка — різновид роману, за основу сюжету якого взято історію суспільних або родинних подій, змальованих у їх часовій послі­довності.

Тема: хроніка життя української жінки як відображення долі се­лянства.

Головна ідея: звеличення праці, любові, материнства, України.

Головні герої: Марія, її перший чоловік Гнат Кухарчук, другий — Корній; Демко, Максим, Лаврін і Надійка (діти Марії й Корнія).

Сюжет:

«Книга про народження Марії»: народження Марії — смерть її батька — закоханість у Корнія — Корнія забирають на сім років у цар­ську армію в матроси — одруження Марії з Гнатом — народження в них дитини й смерть через хворобу — повернення Корнія — розлучення Гна­та й Марії.

«Книга днів Марії»: розбудова нового життя Марії з Корнієм — на­родження сина Демка, а згодом Надійки й Максима — будівництво просторої хати — Корній знову у війську на російсько-японській війні — Гнат спалює на Великдень Маріїну оселю — повернення Корнія — на­родження сина Лавріна — смерть Демка в німецькому полоні від голо­ду — більшовицький переворот — одруження Надійки — більшовицька робота Максима на селі.

«Книга про хліб»: тотальне винищення українського селянства го­лодомором 1930-х років — Максим звинувачує брата Лавріна в контрре­волюції — Марія й Корній під тиском Максима переходять у будинок, покинутий висланими в Сибір сусідами — смерть Маріїної онуки й са­могубство дочки — Корній убиває сина Максима і йде помирати в поле разом зі старим собакою — сповідь Гната перед Марією — смерть Марії.

Літературознавці про твір: Роман має присвяту: «Матерям, що за­гинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933».

«Марія» посідає особливе місце в нашій літературі. Це, здається, перший мистецький твір, де відтворено голодову трагедію українського народу 1933 p. І написаний він того ж страшного 1933-го. Автор не був свідком того нелюдяного шаленства, що відбувалося в ті роки в Украї­ні. Проте його творча уява з неймовірною правдивістю наблизила чита­чів до тієї безпрецедентної трагедійної події. Він дав твір великої життє­вої й мистецької правди. Його присвята книги: «Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933» — звучить і звучатиме вічно як мементо морі, як вічне прокляття й оскарження тих, що допро­вадили людей до такого стану.

Роман розгортається у двох планах: з одного боку — у плані суто людському, особистому, психологічному. Людей зображено з усіма властивими їм високими й низькими інстинктами, сильними й слабими рисами характеру, добрими й поганими вчинками. З іншого — у плані соціальних, суспільних стосунків і подій, у рамках яких людина прова­дить своє особисте життя. Подати в реальній мистецькій єдності ці два плани — це велика трудність для кожного автора. Улас Самчук, тоді ще зовсім молодий автор, успішно переміг цю трудність. Сприяли цьому, на нашу думку, три мистецькі компоненти:

·        глибока синівська любов і пошана автора до свого народу, знання його характеру, його життя, його душі, його воління;

·        неповторно авторові, пристрасно-життєдайні, ми б сказали, рубенсівські, а дехто твердить — довженківські, образи українських лю­дей, української природи;

·        властивий тільки Самчукові творчо виявлений стиль ліричного монологу, що, як електричний струм, проймає весь сюжет повісті й три­має читача в постійному напруженні.

Саме ці три компоненти творять високомистецьку цілість сюжету, Де людина, природа й соціальне життя виступають як органічні склад­ники процесу (Г. Клочек).

Поміркуйте: Як ви думаєте, чому радянська влада переслідувала таких, як Улас Самчук?

Завдання: зробити аналіз образу сонця у творі.

Творче завдання: намалювати ілюстрацію до вивченого на уроці твору. 

Успіхів!

Дякую за увагу!