Євген Маланюк. «Напис на книзі віршів…»

 

Доброго здоров’я, учні!

Продовжуємо нашу роботу з вивчення літератури письменників-емігрантів.

Тема попереднього уроку: Євген Маланюк. Художнє осмислення трагічної історії України, оптимістичний висновок про її майбутнє в поезії «Уривок з поеми»

Тема цього уроку: Євген Маланюк. «Напис на книзі віршів…» – ліричний роздум про призначення поезії, важливості місії поета закарбовувати свій час для нащадків

Епіграф уроку: Поезія має ту властивість, що зникнути навіки не може: заакумульована в ній творча енергія не лише не гине, а й має здібність періодично відроджуватися.

Євген Маланюк

Завдання нашого заняття:

ü Ознайомитися з біографією Євгена Маланюка;

ü Прочитати поезію «Напис на книзі віршів…»

ü розкрити особливості художнього осмислення долі України в поезії «Уривок з поеми»;

ü пояснити символічність її назви;

ü характеризвати із посиланням на текст поезії «Напис на книзі віршів» погляди митця на призначення поезії, важливість місії поета закарбовувати свій час для нащадків.

ü доводити важливість прояву ініціативи, готовності брати на себе відповідальність;

ü розуміти

зв’язок історичного минулого із сучасністю

Розпочнімо нашу роботу.

Завдання №1 (усно): ознайомтеся з висловлюваннями Євгена Маланюка:

Можна смерть лиш смертю здолати,

Тільки в тім таємниця буття.

І зерно мусить вмерти, щоб дати

В життєдавчому житі — Життя.

Нація — це невсипуща внутрішня «боротьба» сил формотворчих і: ідеотворчих з інертною масою («більшістю») етносу.

Безкриле серце не окрилити.

Наша національна проблема — брак почуття ієрархії.

Поезія має ту властивість, що зникнути навіки не може: заакумульована в ній творча енергія не лише не гине, а й має здібність періодично відроджуватися.

Українській душі бракує почуття трагічного, незважаючи на всю об'єктивну трагічність української історії.

Фальш смертельний у мистецтві.

Тільки вічністю міряти час.

Збагнеш…

Чому стилетом був мій стилос

І стилосом бував стилет.

Поміркуйте:

Яка із цитат вас вразила найбільше?

Чи погоджуєтеся ви з поетом? (усно)

Завдання №2: прочитайте вірш

Стилет чи стилос?

Стилет чи стилос? — не збагнув. Двояко
Вагаються трагічні терези.
Не кинувши у глиб надійний якор,
Пливу й пливу повз береги краси.

Там дивний ліс зітхає ароматом
І весь дзвенить од гімнів п’яних птиць,
Співа трава, ніким ще не зім’ята,
І вабить сном солодких таємниць,

Там зачарують гіпнотичні кобри
Під пестощі золототілих дів…
А тут — жаха набряклий вітром обрій:
Привабить, зрадить, і віддасть воді.

Та тільки тут веселий галас бою —
Розгоном бур і божевіллям хвиль.
Безмежжя! Зачарований тобою,
Пливу в тебе! В твій п’яний синій хміль!

Прочитайте аналіз цього твору:

Вірш «Стилет чи стилос?» дав назву першій збірці поета. Автор долучається до споконвічної естетичної дискусії: митець може витати в далекому від життя світі мрій, понадземної краси, незворушного спокою чи має боротися за вдосконалення реального світу наближення його до ідеалу, до Бога? Ці дві настанови символізують у вірші взяті з давнини образи — стилет і стилос.

Рік написання: 1925.
Збірка: «Стилет і стилос».

Літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш
Вид лірики: громадянська, філософська

Тема: вибір митцем своєї місії.
Ідея: утвердження ролі митця як борця за долю народу, стилетом (зброєю) і стилосом (паличка для письма) якого стає слово.
Образи:

• людей: ліричний герой — поет; золототілі діви;
• природи: дивний ліс, п’яні птиці, незім’ята трави, гіпнотичні кобри, набряклий вітром обрій;
• предметів і явищ: стилет, стилос; трагічні терези; береги краси; галас бою; розгін бур; п’яний синій хміль.

Оскільки Є. Маланюк — яскравий прихильник символізму, то за кожним образом поезії можна бачити більше, ніж один смисловий шар.

Провідний мотив (ідея): роль митця, його слова в житті суспільства; утвердження думки, що митець повинен безкомпромісно служити народові, формувати свідомість нації.

Віршовий розмір: ямб
Римування: перехресне
Художні засоби: алітерація, асонанс; символ; епітет; метафора; персоніфікація; метонімія; оксиморон; антитеза; риторичний вигук.

·        Словникова робота

Стилет — це зброя (різновид кин­джала), а стилос — це перо (загострена паличка для писання на вкритій воском дощечці). Стилет — це символ боротьби за волю, за ідеали, стилос — це інструмент фіксування думки та краси, символ мистецтва. Ліричний герой розмірковує, що з них ефективніше.

Збірка Є.Маланюка «Стилет і стилос?» побудована на своєрідній художній антитезі.

Стилет — це символ одвічної борні, це свідомий вибір боротьби за ідеали народу.
Стилос — це світ мистецтва у його витонченій гармонії, це музика тонів і півтонів, людських чуттів, це магія краси й добра. У цій збірці ліричний персонаж має вибирати між стилетом і стилосом, але можливостей для вибору майже немає. І ось тоді ліричний персонаж обирає стилос, який нагадує стилет (слово — зброя).

Власне, у назві збірки, як і в однойменному вірші, загострювалася давня проблематика світової літератури: що має бути визначальним у художній творчості — краса чи служіння суспільним інтересам. Частка «чи» у формулі Є.Маланюка виконувала неабияку смислову роль, указуючи на певну нерішучість ліричного героя перед неминучим вибором.

Тому символ терезів як втілення долі поета за такої невизначеності завбачає трагічні наслідки вагання, зумовлює потребу подолання подвійної ситуації.

Отже, Є.Маланюк прагнув, щоб його слово було гострим, як кинджал, тобто стало зброєю в умовах виборювання української державності. Водночас він був проти заземленого, однобокого розуміння проблеми, маючи на увазі історичну закономірність чи, висловлюючись точніше, приреченість митця недержавної нації на служіння національним інтересам, а не естетичним потребам.

Завдання №3:

·        Перегляньте відео:  аудіо вірш «Напис на книзі віршів» - поезія!

·        Запишіть у зошити слова, значення яких вам невідомі, знайдіть їх значення.

·        Запишіть у зошит, або вклейте аналіз цього твору:

Автор: Євген Маланюк.

Дата написання: 4 січня 1925 року.

Збірка – «Земля й залізо» Лірика: громадянська.

Жанр – ліричний вірш

Тема: Звернення поета до свого читача і показ усіх складнощів написання поезії.

Ідея: Важка доля поета як виразника усіх відчуттів внутрішнього світу та дзеркала усіх подій зовнішнього світу.

 Основна думка: Поет творить попри все і будь-якими засобами, бо його мета – поділитись побаченим і відчутим з читачем.

Віршовий розмір – чотиристопний ямб

Римування: перехресне.

“Напис на книзі” художні засоби:

Епітети: напружений, незломно-гордий імператор, залізних строф, творчих катастроф, збурений Батурин, в похмурих загравах, важкі та мускулясті стопи, пруживий ямб, громовий дифірамб, булаву гранчасту, тисячолітній порох.

Порівняння: веду ці вірші, як когорти.

 Звертання: і ти, нащадче мий, збагнеш.

 Метафори: імператор залізних строф; веду вірші в обличчя творчих катастроф; вони ж (похмурі заграви) металом сурмлять майбутньому салют; важкі та мускулясті стопи пруживий одбивають ямб; звучить громовий дифірамб; блиском булаву гранчасту скеровую лише вперед; шматками розпадеться морок; яких цей зір нагледів мет.

Антитеза: це дійсности а не утопій звучить громовий дифірамб; це ще не лет, але вже наступ.

Алюзія: Чому стилетом був мій стилос і стилосом бував стилет (вказівка на власний вірш Є. Маланюка «Стилет чи стилос?»).

Поезія Євгана Маланюка надзвичайно відверта – тут він не боїться розповісти читачу про усі складнощі життя поета, про всі негаразди, які трапляються на його шляху. Та попри все поет – це, перш за все, борець за правду, тому він продовжує писати. І нехай його правду дізнаються нескоро, та одного разу його праця відкриється світові і потрапить у руки до читача.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/ievhen-malaniuk-napys-na-knyzi-analiz/

Завдання №4: пройдіть тестування по темі:  тести

Успіху!