Остап ВИШНЯ. «Сом», «Письменники». Пейзаж, портрет, характер людини, авторський голос, народні прикмети, прислів’я та приказки в усмішках. Т.Л.: Усмішка.

 

Доброго здоров’я, учні!

Сьогодні ми завершуємо вивчати  великий розділ літератури - «Прозове розмаїття».

 

Тема попереднього уроку:

Остап ВИШНЯ. Життя і творчість Остапа ВИШНІ. «Моя автобіографія» - гумористична розповідь письменника про свій життєвий шлях.

 

Тема цього уроку:

Остап ВИШНЯ. «Сом», «Письменники». Пейзаж, портрет, характер людини, авторський голос, народні прикмети, прислів’я та приказки в усмішках.

Т.Л.: Усмішка.

Епіграф: «Мені нове життя усміхається, і я йому усміхаюся! Через те й усмішки». (Остап Вишня)

 

Завдання нашого заняття:

·        Повторити факти життєвої та творчої біографії письменника;

·        пригадати приклади гумористичної, сатирично-викривальної традиції української літератури (фольклор, С. Руданський, Л. Глібов, І. Нечуй-Левицький, І. Карпенко-Карий);

 ·        Працювати з текстом твору «Сом», «Письменник».

·        Аналізувати ці твори, пояснювати їх жанрові особливості;

·        Поглибити та розширити знання з теорії літератури.

Міжпредметні зв’язки:

·        Український фольклор: гуморески, народні анекдоти, прислів’я, приказки тощо.

·        Образотворче мистецтво: ілюстрації до творів Остапа Вишні.

Розпочнімо нашу роботу.

-         Які приклади народного гумору Вам відомі?

-         Яких українських письменників-гумористів Ви знаєте? 

Завдання №1: підготувати повідомлення про одного з українських письменників-гумористів, або дібрати 10 зразків народного гумору (народні анекдоти, прислів’я, приказки тощо).

Завдання №2: Записати у зошити справжнє ім’я та прізвище Остапа Вишні та 3 висловлювання про нього та його творчість.

Сьогодні ми дізнаємося про новий для вас літературний жанр: усмішку.

У́смішка — різновид фейлетону та гуморески.

Своєрідність жанру усмішки — в поєднанні побутових замальовок із частими авторськими відступами, в лаконізмі й дотепності.

Авторський літературний жанр Остапа ВИШНІ.

У 1920-х роках Остап Вишня видав цілу низку популярних збірок усмішок:

·         1924 рік — «Вишневі усмішки (сільські)»,

·         1925 рік — «Вишневі усмішки кримські»,

·         1926 рік — «Українізуємось», «Вишневі усмішки кооперативні»,

·         1927 рік — «Вишневі усмішки театральні»,

·         1930 рік — «Вишневі усмішки закордонні».

Побачило світ чотиритомне «Зібрання усмішок» (1928, 1930).

Новому жанру Остап Вишня дав таке жартівливе означення: «Мені нове життя усміхається, і я йому усміхаюся! Через те й усмішки».

Остап Вишня активно розвивав жанрові різновиди усмішки: усмішка-пародія, усмішка-жарт, усмішка-нарис, усмішка-мініатюра, усмішка-реп'яшок тощо.

Вершиною розвитку жанру вважаються «Мисливські усмішки», які Максим Рильський назвав «ліричною поезією в прозі».

Усмішка не набула значного поширення в літературі. Правда, журнал «Дніпро» інколи друкував «народні усмішки», «дніпровські усмішки». З'являлися синкретичні жанри: усмішка-нарис, усмішка-оповідання, усмішка-фейлетон, усмішка-жарт, усмішка-стаття.

Трапляються і віршові усмішки. Наприклад, у доробку поета Анатолія Качана або Павла Глазового "Вибрані усмішки" 1992 року.

Про усмішку та фейлетон прочитайте у  підручнику О.Авраменка: підручник - с. 101

Ознайомимося з усмішкою Остапа Вишні «Сом»

Можна її прочитати: читати тут!

Можна послухати: слухати тут!

Запишіть у зошити аналіз твору:

"Сом" Остап Вишня Автор: Остап Вишня Рік: 1953 Літературний рід: епос Жанр: усмішка Тема: гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з'їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера. Головна ідея: виховання любові до природи. Композиція: 4 частини. 1 частина - читача запрошують побувати на річці Оскіл і помилуватися краєвидами. 2 частина - дід Панас застерігає туристів бути обережними біля ковбані, в якій живе сом. 3 частина - розповідь про сома, який тягав за собою паровий катер. 4 частина - розповідь героя-оповідача про те, як живляться соми і як їх ловити. У гуморесці "Сом" як і у всіх "Мисливських усмішках" О. Вишня широко використав гротеск та гіперболу, контраст між справжнім і вигаданим, змішування ліричного, сатиричного й фантастичного.

Дід Панас - знавець безлічі мисливських вигадок і побрехеньок, але разом з тим щирий любитель й охоронець природи.

Завдання №3: виписати приклади гіперболи, приклади фантастичного, сатиричного та ліричного.

Завдання №4: виконати завдання зі с. 104 - №10.

Ознайомимося із твором «Письменники» Остапа Вишні.

У вас є вибір: прочитати , чи послухати цей твір. 

Творче завдання: намалювати ілюстрацію до усмішки «Письменники» Остапа Вишні.

Успіхів!

Дякую за увагу!

Синтаксична норма. Урок №2. Складні випадки синтаксичного узгодження

Доброго здоров’я, учні! 

Рада вітати вас на сторінках мого блогу.

Дуже прошу активно брати участь у наших заняттях, тримати зворотній зв’язок та вчасно надсилати виконані завдання на перевірку.

Сподіваюся на Вашу відповідальність.

Пропоную Вам опрацювати другий у цьому навчальному році урок української мови.

Ми працюємо над вивченням великої теми: «Синтаксична норма».

Визначення (для повтору!):

Синтаксичні норми – це загальноприйняті правила побудови синтаксичних конструкцій, які вивчає синтаксис.

Синтаксис (від грец. suntaxis - побудова, устрій, зв'язок) - це розділ граматики, що вивчає будову і значення словосполучень та речень, способи зв'язку слів у словосполученні й реченні.

Основні синтаксичні норми - це прямий порядок слів, правильна побудова однорідних членів речення, точність у поєднанні словосполучень зв'язком керування, правильна координація присудка з підметом, нормативне вживання дієприслівникових зворотів, непрямої мови.

 

Ми вже вивчили: Поняття синтаксичної норми. Синтаксична помилка

Урок на сьогодні: Складні випадки синтаксичного узгодження (УПА засвідчила; до міста Старий Самбір; у місті Чернівці)

Лексична тема уроку: Вишиває осінь...

Епіграф:

Олександр ОЛЕСЬ

Завдання нашого уроку:

·        повторити визначення синтаксису, синтаксичної норми та синтаксичної помилки;

·     поглибити знання про побудову словосполучення та речення;

·        формувати вміння правильно будувати речення в усному і писемному мовленні;

·        знаходити і виправляти синтаксичні помилки; 

·        користуватися довідковою літературою й електронними ресурсами для перевірки й удосконалення власного рівня засвоєння синтаксичної норми; 

Отож, розпочинаємо працювати!

Завдання №1: Прочитайте вірш Л. Костенко. Який настрій створює поетеса?

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовтим, срібним, золотим.

А листя просить: — Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: — Дай нам тої втіхи!

Сади прекрасні, роси — як вино.

Ворони п’ють надкльовані горіхи.

А що їм, чорним? Чорним все одно.

-   Чи відчуває ліричний герой вірша гармонію з природою?

-   Дайте синтаксичну характеристику виділеним реченням вірша.

Загальна характеристика речення

Речення прийнято розрізняти за визначальною ознакою їхньої структури - за синтаксичною будовою: прості й складні. За характером відображення дійсності: як реальний факт (ствердження або заперечення) чи нереальний (як спонукання, запитання, заклик та ін.). За метою висловлювання, виділяють речення розповідні, питальні, спонукальні та їхні різновиди за інтонацією: окличні й неокличні. Прості речення мають один граматичний центр, навколо якого групуються другорядні члени. Граматичний центр у простих реченнях буває або двоскладним, якщо формується з двох головних членів речення - підмета і присудка, або односкладним, якщо формується тільки одним головним членом. Відповідно виділяють двоскладні й односкладні прості непоширені й прості поширені речення (за наявністю в реченні хоча б одного другорядного член) та повні речення (якщо немає опущеного члена (або кількох), необхідних для його розуміння) й неповні (якщо один чи кілька членів речення випущено в реченні, але їх можна визначити з контексту сусідніх речень, із ситуації або зі змісту самого неповного речення). Якщо до складу простого речення входять однорідні члени чи відокремлений другорядний член, або вставлене слово (словосполучення), чи звертання, то таке речення є ускладненим як формально, так і за змістом.

 

Конец формы

Приклад синтаксичної характеристики речення: https://miyklas.com.ua/p/ukrainska-mova/8-klas/rechennia-prosti-i-skladni-odnoskladni-i-dvoskladni-40146/rechennia-prosti-i-skladni-odnoskladni-i-dvoskladni-povtorennia-39895/re-d3cfbc95-6278-4a28-a520-c9728f277756

Відео про складне речення: https://www.youtube.com/watch?v=7rsKZzgtKg4

Завдання№2: опрацювати правила: правила тут!

Завдання №3: вправа № 146 (с. 66-67)

Завдання №4:  Редагування речень

-   Знайдіть синтаксичні помилки, поясніть їх. Запишіть правильний варіант.

Радіє і садок, і поле, і долина. Більшість проголосували за пропозицію. Більшість абітурієнтів, які успішно склали вступні іспити, буде зарахована на стипендію й забезпечена гуртожитком. Більшість абітурієнтів будуть зараховані на стипендію й забезпечені гуртожитком. Усі, хто не пройшли реєстрації, повинні з’явитися до відповідального. Ми вивчали книжку, розповідаючу про наших предків.

Завдання №5 (творче! – окрема оцінка!): напишіть етюд про осінь, дотримуючись синтаксичних норм та використовуючи географічні назви.

 Тема:  слова відомого українського поета Олександра ОЛЕСЯ: «Вишиває осінь на канві зеленій золоті квітки»

Теплої та затишної Вам осені!

Успіху!

 

Синтаксична норма. Урок №1. Поняття синтаксичної норми. Синтаксична помилка

 

Доброго здоров’я, учні! 

Рада вітати вас на сторінках мого блогу. Була можливість у кожного з нас за канікули та практику відпочити від навчання, але прийшов час згадати про уроки української.

Звичайно, я сподівалася побачити вас усіх особисто у світлих кабінетах Центру, та не так сталося, як гадалося, тому знову працюємо дистанційно.

Дуже прошу активно брати участь у наших заняттях, тримати зворотній зв’язок та вчасно надсилати виконані завдання на перевірку.

Сподіваюся на Вашу відповідальність.

Пропоную Вам опрацювати перший у цьому навчальному році урок української мови.

Ми будемо працювати протягом 16-ти уроків над вивченням великої теми: «Синтаксична норма».

Спробуємо сформувати визначення:

Синтаксичні норми – це загальноприйняті правила побудови синтаксичних конструкцій, які вивчає синтаксис.

Відразу пригадуємо:

Синтаксис (від грец. suntaxis - побудова, устрій, зв'язок) - це розділ граматики, що вивчає будову і значення словосполучень та речень, способи зв'язку слів у словосполученні й реченні.

Основні синтаксичні норми - це прямий порядок слів, правильна побудова однорідних членів речення, точність у поєднанні словосполучень зв'язком керування, правильна координація присудка з підметом, нормативне вживання дієприслівникових зворотів, непрямої мови.

 

Тема цього уроку: Поняття синтаксичної норми. Синтаксична помилка

 

Завдання нашого уроку:

·        повторити визначення синтаксису, синтаксичної норми та синтаксичної помилки;

·     поглибити знання про побудову словосполучення та речення;

·        формувати вміння правильно будувати речення в усному і писемному мовленні;

·        знаходити і виправляти синтаксичні помилки; 

·        користуватися довідковою літературою й електронними ресурсами для перевірки й удосконалення власного рівня засвоєння синтаксичної норми; 

Отож, розпочинаємо працювати!

Робота з підручником Олександра та Віктора Заболотних «Українська мова» для 11 класу: ПІДРУЧНИК ТУТ! (параграф 14, с. 64-68)

Прочитайте визначення з підручника: с. 64.

Якщо Ви не пам’ятаєте, що таке словосполучення, Вам сюди:

Відео №1:  ДИВИСЬ ТУТ! – дві хвилини графічних зображень освіжать Вашу пам’ять.

Відео №2: дивись тут! – тут вчителька спокійним голосом за кадром детально розповідає усе, що треба знати про словосполучення – 6,5 хвилин.

Вибір за Вами!

Завдання №1: опрацювати с. 67, параграф 14,  впр. № 148 (усно), використовуючи правила в рожевому сегменті зі с. 65 – «Узгодження з географічними назвами»

Завдання №2: опрацювати с. 67-68, вправа №152– письмово.

Завдання №3: опрацювати с. 65 – правила про узгодження абревіатур, впр. №144 - письмово.

Завдання №4: опрацювати с. 68, впр. №153 – письмово (тести).

Завдання №5 (творче! – окрема оцінка!): складіть коротке есе, дотримуючись синтаксичних норм та використовуючи географічні назви. Тема:  слова відомої української поетеси Ліни КОСТЕНКО:  «В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім – Батьківщина.»

Любіть свою Батьківщину!

Успіху!