Пунктуаційна норма. Двокрапка у складному реченні. Двокрапка у складному реченні.

 

Доброго здоров’я, учні! 

Ще раз нагадую про необхідність активно брати участь у наших заняттях, тримати зворотній зв’язок та вчасно надсилати виконані завдання на перевірку.

Сподіваюся на Вашу відповідальність.

Ми вивчаємо тему: «Пунктуаційна норма».

Тема уроку: Двокрапка у складному реченні.

Лексична тема уроку: Українська поезія.

Визначення (для повтору!):

Пунктуаційні норми - це система правил, що регулюють вживання розділових знаків: крапки, трьох крапок, знака оклику, знака питання, коми, крапки з комою, двокрапки, тире, лапок, дужок, абзацу. Свідоме засвоєння пунктуаційних норм сприяє виробленню умінь і навичок безпомилкового вживання розділових знаків.

Завдання нашого уроку:

·        повторити визначення пунктуаційної норми;

·     поглибити знання про побудову речення;

·        формувати вміння правильно будувати речення в усному і писемному мовленні;

·        знаходити і виправляти пунктуаційні помилки; 

·        користуватися довідковою літературою й електронними ресурсами для перевірки й удосконалення власного рівня засвоєння синтаксичної норми; 

Отож, розпочинаємо працювати!

Завдання №1: 

Перегляньте коротке відео по темі: підготовка до ЗНО

Завдання №2:  Повторити правила, правила з таблиці записати у зошити: І. У простому реченні У простому реченні двокрапку ставимо перед однорідними членами після узагальнювальних слів — займенників та займенникових прислівників (всі, все, ніхто, ніщо, скрізь, усюди, ніде та ін.), слів (словосполучень), що є назвами родового поняття або чогось цілого щодо однорідних членів як назв видових понять або частин цілого (з можливою наявністю перед переліком також пояснювальних сполучників наприклад, як-от, а саме і под.): У густій мряці, білій як молоко, все пропадало: небо, гори, ліси, пастухи (М. Коцюбинський); Несуть пани есаули Козацькую збрую: Литий панцир порубаний, Шаблю золотую, Три рушниці-гаківниці І три самопали… (Т. Шевченко); Заснув <…>, і снилися красиві коні: сірі, гніді, вороні (В. Симоненко). Двокрапку перед однорідними членами речення можна ставити й за відсутності узагальнювального слова, якщо тільки перед переліком робиться попереджувальна пауза, а однорідні члени вимовляються з перелічувальною інтонацією: Та в цю хвилю двері розчинились і ввійшли: якийсь рудобородий в довгому старім плащі подертім; з лірою ж за ним дідок кошлатий, що все кашляв та все очі мружив; ще й третій, що безруко щуливсь, лиш рукав сорочки теліпався (П. Тичина). Таке вживання двокрапки характерне переважно для стилів книжної мови (офіційно-ділового, наукового, публіцистичного), наприклад: На засіданні присутні: начальник цеху, майстри, інженери і робітники. ІІ. У складному реченні У складному реченні двокрапку ставимо в таких позиціях. 1.     Між частинами безсполучникового складного речення або складної синтаксичної конструкції, якщо друга (наступна) його частина: а) розкриває зміст першої (попередньої) частини (в цілому або одного з її членів): Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів (М. Коцюбинський); Вірю: до скону віків не порушиться слово богинь! (Леся Українка). У заголовках, назвах рубрик і т. ін.: Український правопис: так і ні (К., 1997) — назва книжки; Друга світова війна: причини поразок і перемог; б) указує на причину або рідше, навпаки, на наслідок того, про що йдеться в першій (попередній) частині: Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на Мелашку (І. Нечуй-Левицький); Як мала у тебе сила, То з гуртом єднайся ти: Вкупі більше зробиш діла, Швидше дійдеш до мети (Б. Грінченко); Як і вони, я був щасливим: Із теплих уст ловив слова, Що казкою ставали, дивом, В якому всесвіт ожива (О. Ющенко); Віхола розпочалася з самісінького ранку: вийти з хати просто неможливо (О. Кобилянська). 2.     У реченнях з прямою мовою після слів автора (див. 167, І, пп. 3, 4). 3.     У складних реченнях, проміжних між складним безсполучниковим і складнопідрядним, коли зміст їхньої другої частини пояснює, уточнює зміст першої частини, а в складі другої частини є підрядні сполучники і сполучні слова: Вирішили зробити таким чином: щоб щепленням проти грипу одночасно охопити школи всього району; Ідуть дівчата в поле жати Та, знай, співають ідучи: Як проводжала сина мати, Як бивсь татарин уночі (Т. Шевченко). Таблиця Двокрапка в безсполучниковому складному реченні ставиться тоді, коли друга частина його вказує на причину того, про що йдеться в першій частині розкриває, пояснює або доповнює зміст першої частини в цілому чи одного з її членів Позбавивши себе лісових блукань з рушницею за плечима, він би, мабуть, не прожив і року: в цих блуканнях був його порятунок (О. Гончар) Із синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів (М. Коцюбинський) [ ]: [причина]. [ ]: [пояснення]. [ ]: [доповнення]. Завдання №3:  Змоделювати й записати уривки з поетичних творів В. Симоненка, дібравши їхнє продовження з другого стовпчика. Визначити, у яких із них між частинами вживається кома, а в яких — двокрапка. Довести це за допомогою правил пунктуації. 1. Я тут один, мов у чужому краї... 2. Не розірвати цю холодну тишу... 3. Не бажаю я нічого, хочу тільки одного... 4. Осінній вечір морозом дихав... 5. Сусіди кажуть... 6. Дівчата кажуть... 7. Лягли шляхи нові, широкі й вольні... ...Стуку серця дорогого біля серденька мого. ...Ніхто мене, як друг, не привіта. ...У небі місяць, немов п’ятак... ...парубок нічого... ...Степи, озера й ріки ожили. ...хлопець так собі... ...Вона міцна й похмура, мов граніт. Лінгвістична гра «Третє зайве»        Записати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Визначити, яка синтаксична конструкція в кожній групі речень є «зайвою». Вибір обґрунтувати. І. 1. І сниться сон мені неначе Десь на холодній чужині Якийсь вигнанець гірко плаче І заздрить мертвому мені. Олександр Олесь 2. Голос духа чути скрізь По курних хатах мужицьких По верстатах ремісницьких По місцях недолі й сліз. І. Франко 3. Волошко загадко велика В тобі є вічна таїна Ти водночас і скромно-дика І незбагненно чарівна. Д. Білоус ІІ. 1. Хтось з великих сказав Усе минає, а слово залишається (М. Слабошпицький). 2. Не бійтесь заглядати у словник Це пишний яр, а не сумне провалля... М. Рильський 3. Варто відзначити Ярослав Мудрий був людиною всебічно розвиненою (С. Махун).         Зробити висновок про вживання двокрапки в простому і складному реченнях.

Завдання №4 (творче! – окрема оцінка!): напишіть есе «Мій улюблений поет».

Успіху!

ВОЄННЕ ЛИХОЛІТТЯ. Участь українських письменників у Другій світовій війні. Трагічна творча біографія Олександра Довженка. Джерело вивчення історії його життя і трагічної доби – «Щоденник»

 

Доброго здоров’я, учні!

Розпочинаємо вивчати нову тему: «»

Тема цього уроку:

Участь українських письменників у Другій світовій війні.

Трагічна творча біографія Олександра Довженка.

Джерело вивчення історії його життя і трагічної доби – «Щоденник»

Правда про український народ, його історію крізь призму авторського бачення й оцінки. Національні та загальнолюдські проблеми.

ТЛ: публіцистичність

Епіграф:  

І живі, і ті, хто загинув,

назавжди залишаться нашою гордістю,

славою нашого народу.

Олександр Довженко

Завдання нашого заняття:

·        Дізнатися про участь українських письменників у Другій світовій війні;

·        дізнатися про літературу воєнного періоду; ознайомитися з біографією письменника, у тому числі і  творчою;

·         дізнатися про Довженка-кінорежисера, його основні фільми, прозові твори;

·         осягнути особливості світобачення митця;

·        співставляти факти життєвої та творчої біографії письменника з подіями, що описані у «Щоденнику»;

·        розглянути «Щоденник» як джерело вивчення біографії митця в контексті його доби; особливості авторського бачення й оцінки історії України й українського народу, розкриття національних і загальнолюдських проблем;

·        коментувати зміст твору;

·        визначати його жанрові особливості;

·        характеризувати образи твору;

·        висловлювати власне ставлення до основних проблем, порушених у творі;

·        поглибити знання з теорії літератури.

Міжпредметні зв’язки:

·        Історія України: події Другої світової війни на території України.

·        Кіномистецтво: Документальні фільми «Роздуми після життя» (1992), «Довженко. Щоденник 1941–1945)», «Малий Сашко» О.Довженка та «Олександр Довженко» А.Горської.

Розпочнімо нашу роботу.

 

1.      Опрацювати статтю з підручника О.Авраменка: https://pidruchnyk.com.ua/1237-ukrliteratura-avramenko-11klas.html - с. 164-165 - завд. №2 – складіть тезисний план та запишіть його у зошити. Перегляньте відео по темі: письменники війна  (5 хв.)

2.      Прочитати статтю про О.Довженка – с. 165-166 або переглянути відео про митця: про митця (3 хв.), або про Довженка (5 хв.)

3.      Прочитайте, запишіть у зошити той вислів, який сподобався вам найбільше.

Абетка мудрості Олександра Довженка

Б · Борись в ім'я честі. Якщо доведеться ще раз бути пораненим, проливай свою кров, як благотворну росу, і усміхайся.

· Бездоганність — найчастіше справа щастя, а не властивість і результат доброчинності.

 · Багата держава, яку утворюють бідні люди — абсурд! Держава не може будувати свій добробут на бідності і обдертості своїх громадян.

В · Всяка війна безнравственна в своїй внутрiшнiй основі. Тому i зображати її в книгах як благородство i красу людських вчинків — злочинство й глупота.

 · Велике діло — добре слово. Воно часом дорожче від усього, від усяких ліків, від багатств і потрібне людині, як хліб і мед, як жива вода.

· Всяка буває душа — одна, як Дніпро, друга часом, як калюжа, по кісточки, а часом буває так, що і калюжки нема…

Д · Дитинство дивується. Молодість обурюється. Тільки лiта дають нам мирну рівновагу i байдужість.

· Дурень — не обов'язково Іванушка-дурачок. Дурень нині часом закінчує два факультети, займає високі посади, має ордени, престиж. Він часом здається зовні ніби звичайною людиною.

Ж · Життя таке коротке. Поспішайте творити добро!

· Жорстокість i всесвітня дурнота, одягтись в атавістичне пір'я, прославлене тисячоліттями книжної брехні i кровожадних дурощів, перетворюють мене в щось гірше, дурніше й страшніше за дикого звіра. Я вже не кажу про таких благородних i достойних пошани тварин як собака, кінь чи корова.  

З · З усіх пристрастей людських етична пристрасть — єдина достойна і справжня пристрасть.

· Зло — від людської дурості.

· Завжди риба воняє з голови. Так от, щоб риба була здорова й свіжа, я хотів, щоб була здорова, культурна голова.

І · Існує велика ідея віддачі. Для того, щоб мати, людина повинна віддавати. Кожен, що може. Нічого не можуть дати лише духовно убогі люди, позбавлені фантазії.

· Історія — це свята святих народу, недоторканна для злодійських рук.

К · Кладовище — це дзеркало людських взаємин.

· Краще загинути в бою, ніж конати в животінні другорядного пасинка історії.

· Кімната без книг — все одно, що без душі.

· Коли ти дивишся — це ще не значить, що ти бачиш.

Л · Людина повинна завжди пам'ятати, звідки вона пішла в життя. Людина не має права бути безбатченком.

· Людська душа — це чаша для горя. Коли чаша повна, скільки не лий уже, більше не вміститься.

· Людина міряється тим, в чому вона досягла висот.

Н · Навчіть поважати, шанувати й любити людську особистість, виховуйте у молодих повагу до старших, хоча б до батьків, і кладовища самі прикрасяться. · Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.

· Найбільший скарб усього людства є сама людина.

· Не посадила людина за своє життя жодного дерева — плати штраф за користування повітрям.

 П · Прощаю всіх, хто заподіяв мені зло. Не хочу носити в душі зла.

 · Прийшло до тебе щастя — побажай, щоб воно зігрівало і твого товариша. · Про людей треба судити з того, в чому вони зазнали успіху, а не з того, де вони потерпіли невдачу.

С · Сама чесність обертається часом в порок, якщо вживати її помилково.

Т · Там, де виховують рятуватись, не перемагають.

 · Тільки велика мета народжує великі характери.

· Ті держави здатні ставати великими, у яких великі малі люди.

 У · У природі нема некрасивих дерев чи квітів.

 Щ · Щастя, щастя… Є речі набагато значніші, ніж щастя, набагато глибші і, якщо хочете знати, набагато достовірніші.

4.      Виписати з підручника визначення – с. 167 (публіцистичність).

5.      Виконайте завд. №5 – с. 166-167.

“Щоденник” О.П. Довженка – важливий документ доби. Фактично це окремо зроблені записи, розташовані  в хронологічному  порядку. Але прочитані разом, вони становлять один із різновидів  мемуарної  літератури, тобто теж є літературним  твором.

Відомий  письменник і літературознавець О. Підсуха  так оцінив  “Щоденник”:

“Як і Шевченко, Довженко лишив  нам сповнену драматизму  сповідь, виняткової сили  людський документ. У ньому, як у фокусі,  вмістилися і трагедія перших років  війни, і думки з приводу  тих чи  тих подій, явищ, людей, і протест проти командно-бюрократичних  методів керівництва,  і вади  нашого  довоєнного виховання, і безприкладний героїзм... воїнів, і тривога за  долю  полонених бійців,  як і за мільйони  юнаків і дівчат, що не  зі своєї  волі  опинилися на  тимчасово окупованій території.

Геть – чисто все  помічало його  всевидюче око – і те, що відбувалося з  рідним народом в той чи той момент, що чекало  на нього  в майбутньому. Не  знаю іншого художника, хто    б у нашому віці володів даром все бачення і провісництва”.

Із щоденникових записів стає  ясно, що літературно-мистецький,  кіно режисерський талант Довженка не зміг  повністю реалізуватися  в тих умовах. А ще більше не здійснився Олександр  Петрович як  державний діяч, хоч сили і розум мав  для цього  достатньо.

“Трагедія мого особистого життя  полягає в тому, що я виріс із  кінематографії. Велика громадська робота, де б я дійсно міг  жити і  творити  народу добро,  мені не судилася. Її  роблять  навколо мене  довгі  роки люди і слабі, і немічні духом.  Я позбавлений творчості в житті,  позбавлений радощів і гордощів творчості на користь народу. Я не  живу  в атмосфері  державного горіння... мене туди  не пущено”.

Взагалі-то щоденник – це річ  дуже  особиста. І в Довженка, очевидно, не було задуму  опубліковувати його  колись (а  в часи  написання це було  ще й неможливим, дорівнювалося в  самогубству). Можливо, це був “плацдарм” для реалізації нових творчих задумів, а   можливо, просто друг, якому можна  довіритися і “вилити душу”.

Але що  вражає – у такій  інтимній речі  практично немає  згадок про особисте життя, про почуття, немає  жодних  побутових  деталей. Усі думки  і помисли Довженка спрямовані на те, як допомогти  своєму народові  у трагічний час, як застерегти його від помилок.

6.     Переглянути відео по темі «Щоденник» О.Довженка: https://www.youtube.com/watch?v=jLJ_AweFWjQ

Творче завдання: створити буктрейлер до твору О.Довженка «Щоденник». 

Успіхів!

Дякую за увагу!