Доброго здоров’я, учні!
Розпочинаємо вивчати нову тему: «»
Тема цього уроку:
Участь українських
письменників у Другій світовій війні.
Трагічна творча
біографія Олександра Довженка.
Джерело вивчення історії
його життя і трагічної доби – «Щоденник»
Правда про
український народ, його історію крізь призму авторського бачення й оцінки.
Національні та загальнолюдські проблеми.
ТЛ: публіцистичність
Епіграф:
І живі, і ті, хто загинув,
назавжди залишаться нашою гордістю,
славою нашого народу.
Олександр Довженко
Завдання нашого заняття:
·
Дізнатися про участь українських письменників
у Другій світовій війні;
·
дізнатися про літературу воєнного періоду; ознайомитися з біографією
письменника, у тому числі і творчою;
·
дізнатися про Довженка-кінорежисера, його основні фільми, прозові твори;
·
осягнути особливості світобачення митця;
·
співставляти
факти життєвої та творчої біографії письменника з подіями, що описані у «Щоденнику»;
·
розглянути «Щоденник» як джерело вивчення
біографії митця в контексті його доби; особливості авторського бачення й оцінки
історії України й українського народу, розкриття національних і
загальнолюдських проблем;
·
коментувати
зміст твору;
·
визначати
його жанрові особливості;
·
характеризувати
образи твору;
·
висловлювати
власне ставлення до основних проблем, порушених у творі;
·
поглибити
знання з теорії літератури.
Міжпредметні зв’язки:
·
Історія України: події Другої
світової війни на території України.
·
Кіномистецтво: Документальні фільми «Роздуми після життя» (1992), «Довженко. Щоденник
1941–1945)», «Малий Сашко» О.Довженка та «Олександр Довженко» А.Горської.
Розпочнімо нашу
роботу.
1. Опрацювати статтю з підручника О.Авраменка: https://pidruchnyk.com.ua/1237-ukrliteratura-avramenko-11klas.html - с. 164-165 - завд. №2 – складіть тезисний план та запишіть його у зошити. Перегляньте відео по темі: письменники війна (5 хв.)
2.
Прочитати
статтю про О.Довженка – с. 165-166 або переглянути відео про митця: про митця (3 хв.), або про Довженка (5 хв.)
3.
Прочитайте,
запишіть у зошити той вислів, який сподобався вам найбільше.
Абетка мудрості Олександра Довженка
Б · Борись в ім'я честі. Якщо доведеться ще раз бути
пораненим, проливай свою кров, як благотворну росу, і усміхайся.
· Бездоганність — найчастіше справа щастя, а не
властивість і результат доброчинності.
· Багата держава, яку утворюють бідні люди — абсурд!
Держава не може будувати свій добробут на бідності і обдертості своїх громадян.
В · Всяка війна безнравственна в своїй внутрiшнiй основі.
Тому i зображати її в книгах як благородство i красу людських вчинків —
злочинство й глупота.
· Велике діло — добре слово. Воно часом дорожче від
усього, від усяких ліків, від багатств і потрібне людині, як хліб і мед, як
жива вода.
· Всяка буває душа — одна, як Дніпро, друга часом, як
калюжа, по кісточки, а часом буває так, що і калюжки нема…
Д · Дитинство дивується. Молодість обурюється. Тільки лiта
дають нам мирну рівновагу i байдужість.
· Дурень — не обов'язково Іванушка-дурачок. Дурень нині
часом закінчує два факультети, займає високі посади, має ордени, престиж. Він
часом здається зовні ніби звичайною людиною.
Ж · Життя таке коротке. Поспішайте творити добро!
· Жорстокість i всесвітня дурнота, одягтись в атавістичне
пір'я, прославлене тисячоліттями книжної брехні i кровожадних дурощів,
перетворюють мене в щось гірше, дурніше й страшніше за дикого звіра. Я вже не
кажу про таких благородних i достойних пошани тварин як собака, кінь чи корова.
З · З усіх пристрастей людських етична пристрасть — єдина
достойна і справжня пристрасть.
· Зло — від людської дурості.
· Завжди риба воняє з голови. Так от, щоб риба була
здорова й свіжа, я хотів, щоб була здорова, культурна голова.
І · Існує велика ідея віддачі. Для того, щоб мати, людина повинна
віддавати. Кожен, що може. Нічого не можуть дати лише духовно убогі люди,
позбавлені фантазії.
· Історія — це свята святих народу, недоторканна для
злодійських рук.
К · Кладовище — це дзеркало людських взаємин.
· Краще загинути в бою, ніж конати в животінні
другорядного пасинка історії.
· Кімната без книг — все одно, що без душі.
· Коли ти дивишся — це ще не значить, що ти бачиш.
Л · Людина повинна завжди пам'ятати, звідки вона пішла в
життя. Людина не має права бути безбатченком.
· Людська душа — це чаша для горя. Коли чаша повна,
скільки не лий уже, більше не вміститься.
· Людина міряється тим, в чому вона досягла висот.
Н · Навчіть поважати, шанувати й любити людську особистість,
виховуйте у молодих повагу до старших, хоча б до батьків, і кладовища самі
прикрасяться. · Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.
· Найбільший скарб усього людства є сама людина.
· Не посадила людина за своє життя жодного дерева — плати
штраф за користування повітрям.
П · Прощаю всіх, хто заподіяв мені зло. Не хочу носити в
душі зла.
· Прийшло до тебе щастя — побажай, щоб воно зігрівало і
твого товариша. · Про людей треба судити з того, в чому вони зазнали
успіху, а не з того, де вони потерпіли невдачу.
С · Сама чесність обертається часом в порок, якщо вживати її
помилково.
Т · Там, де виховують рятуватись, не перемагають.
· Тільки велика мета народжує великі характери.
· Ті держави здатні ставати великими, у яких великі малі
люди.
У · У природі нема
некрасивих дерев чи квітів.
Щ · Щастя, щастя… Є речі набагато значніші, ніж щастя,
набагато глибші і, якщо хочете знати, набагато достовірніші.
4.
Виписати
з підручника визначення – с. 167 (публіцистичність).
5.
Виконайте
завд. №5 – с. 166-167.
“Щоденник” О.П.
Довженка – важливий документ доби. Фактично це окремо зроблені записи, розташовані в
хронологічному порядку. Але прочитані разом, вони становлять один із
різновидів мемуарної літератури, тобто теж є літературним
твором.
Відомий письменник і літературознавець О.
Підсуха так оцінив “Щоденник”:
“Як і Шевченко, Довженко лишив нам сповнену
драматизму сповідь, виняткової сили людський документ. У ньому, як
у фокусі, вмістилися і трагедія перших років війни, і думки з
приводу тих чи тих подій, явищ, людей, і протест проти
командно-бюрократичних методів керівництва, і вади
нашого довоєнного виховання, і безприкладний героїзм... воїнів, і тривога
за долю полонених бійців, як і за мільйони юнаків і
дівчат, що не зі своєї волі опинилися на тимчасово
окупованій території.
Геть – чисто все помічало його всевидюче око
– і те, що відбувалося з рідним народом в той чи той момент, що
чекало на нього в майбутньому. Не знаю іншого художника,
хто б у нашому віці володів даром все бачення і
провісництва”.
Із щоденникових записів стає ясно, що
літературно-мистецький, кіно режисерський талант Довженка не зміг
повністю реалізуватися в тих умовах. А ще більше не здійснився
Олександр Петрович як державний діяч, хоч сили і розум мав
для цього достатньо.
“Трагедія мого особистого життя полягає в тому, що
я виріс із кінематографії. Велика громадська робота, де б я дійсно
міг жити і творити народу добро, мені не судилася.
Її роблять навколо мене довгі роки люди і слабі, і
немічні духом. Я позбавлений творчості в житті, позбавлений радощів
і гордощів творчості на користь народу. Я не живу в атмосфері
державного горіння... мене туди не пущено”.
Взагалі-то щоденник
– це річ дуже особиста. І в Довженка, очевидно, не було
задуму опубліковувати його колись (а в часи написання
це було ще й неможливим, дорівнювалося в самогубству). Можливо, це
був “плацдарм” для реалізації нових творчих задумів, а можливо,
просто друг, якому можна довіритися і “вилити душу”.
Але що вражає – у такій інтимній речі
практично немає згадок про особисте життя, про почуття, немає
жодних побутових деталей. Усі
думки і помисли Довженка спрямовані на те, як допомогти своєму
народові у трагічний час, як застерегти його від помилок.
6. Переглянути відео по темі «Щоденник» О.Довженка: https://www.youtube.com/watch?v=jLJ_AweFWjQ
Творче завдання: створити буктрейлер до твору О.Довженка «Щоденник».
Успіхів!
Дякую за увагу!
Немає коментарів:
Дописати коментар