Митець і суспільство. Ліна КОСТЕНКО. Роман у віршах «Маруся Чурай». Історико-фольклорна основа. ТЛ: роман у віршах. Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання.

 

Доброго здоров’я, учні!

Ми вивчаємо новий великий розділ літератури - «Митець і суспільство. Ліна КОСТЕНКО».

Тема нашого сьогоднішнього уроку (2 години):

Ліна Костенко. Роман у віршах «Маруся Чурай». Історико-фольклорна основа. ТЛ: роман у віршах

Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання.

Епіграф: 

·	"Ця дівчина не просто так, Маруся. Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа

Ліна Костенко

 

 

Завдання нашого заняття:

·        дізнатися історію написання роману у віршах «Маруся Чурай»;

·        охарактеризувати образну природу поетичного твору;

·        проаналізувати засоби художнього увиразнення, які визначають високу естетичну вартість;

·        осмислити естетичну вартість художнього твору;

·        сформувати уявлення про прекрасне як чинник гармонізації власного внутрішнього світу;

·        висловлювати власну думку про особливості історичного мислення письменниці в «Марусі Чурай»;

·        визначати жанр твору, основні проблеми;

·        пояснювати роль деталей, психологічну природу вчинків Марусі Чурай та інших персонажів;

·        висловлювати власне ставлення до вчинку головної героїні;

·        висловлювати міркування, проводячи аналогії з сучасним життям.

Міжпредметні зв’язки:

·        історія України;

·        образотворче мистецтво

·        філософія

Розпочнімо нашу роботу.

Перегляньте це відео: відео!

Прочитайте:

Роман "Маруся Чурай" -- історія та людські долі.

Він є незвичайним твором і за формою, і за змістом.

За формою -- в українськії та й світовій літературі не так вже й багато романів у віршах.

А за змістом - бо історичні події, якими б важливими вони не були, сприймаються читачем лише як тло, на якому розгортаються справжні людські драми, вирують пристрасті та почуття.

В усій цій картині, попри зміни місця дії та дійових осіб від епізоду.до епізоду, залишається незмінним одне -- щирість, невигаданість того, що відчувають та роблять герої, життєвість та глибина почуттів.

Історично-фольклорна основа твору
Маруся Чурай — напівлегендарна народна поетеса-піснярка.

За переказами, народилася близько 1625 р. в Полтаві в родині козака Гордія Чурая. Через вільнолюбну, горду натуру батько мусив тікати на Січ, брав участь у багатьох протипольських повстаннях. Якось у бою потрапив у полон і був страчений. Вважається народним героєм, оспіваний у думі.

Маруся виростала з матір’ю, їх обох шанували в Полтаві — через славного батька, а також завдяки Марусиному дару складати й співати чудові пісні.
Вважають, їй належать такі відомі пісні, як «Засвіт встали козаченьки», «Летить галка через балку», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю», «Ой Боже ж мій, Боже, милий покидає», «На городі верба рясна», «В кінці греблі шумлять верби» та ін.

Поштовхом до написання роману стала одна з пісень Марусі Чурай — «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», за основу якої взято традиційну фольклорно-романтичну колізію: любов — зрада — помста.

В основу свого твору Ліна Костенко поклала відому чи не кожному українцеві, знану в багатьох країнах світу баладу «Ой не ходи, Грицю...». Більш як півтора століття розробляється цей сюжет в українській, польській та російській літературах.

Досить назвати імена письменників, які в своїй творчості зверталися до нього,—Б. Залєський, О. Шаховський, К. Тополя, О. Гроза, Г. Бораковський, А. Александров, П. Білецький-Носенко, І. Онопріенко-Шелковий, Л. Боровиковський, Є. Озерська-Нельговська, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський, І. Микитенко, І. Хоменко, Л. Забашта, В. Лучук... А коли додати, що його певною мірою використала в повісті «В неділю рано зілля копала...» О. Кобилянська, що сама балада перекладена російською, польською, німецькою, угорською, французькою, англійською мовами, то з усією очевидністю розумієш сміливість Ліни Костенко, яка наново взялася за настільки, здавалося б, зужитий у літературі матеріал.

Про легендарну Марусю Чурай написано немало творів. До осмислення феномену її життя й творчості зверталися багато поетів і письменників.

 Ім’я Марусі Чурай відобразилося також у безлічі легенд, одна з яких і стала основою твору Ліни Костенко.

Український народ вправі пишатися багатством народної творчості. Хтось створює щось, його визнають, й ось уже про нього складають легенди й перекази.

Отже, і ми з вами сьогодні прилучимося до вічності, спробувавши осягнути глибинну суть історичного роману Л.Костенко “Маруся Чурай”. Любов – це, люди, діло неосудне По всі віки. Во вік віків. Амінь. Л. Костенко

Перегляньте: НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ № 11 (Маруся Чурай)

відео!

Теорія літератури: Запишіть: Ром́ан у вірша́х — різновид змішаного жанру, що поєднує в собі багатоплановість, епічні принципи розповіді з суб'єктивністю, притаманною ліричним творам.

Роман у віршах став популярним у 19-20 ст. Межують з ним драматична поема, віршована повість.

Завдання: прочитати роман у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко, або переглянути: роман чи скорочено!

Творче завдання: намалювати ілюстрацію до вивченого на уроці твору 

Успіхів!

Дякую за увагу!