Доброго здоров’я, учні!
Продовжуємо
вивчати нову тему: «ВОЄННЕ ЛИХОЛІТТЯ»
продовжуємо вивчати творчість Олександра Довженка
Сьогодні Урок мовленнєвого розвитку.
Тема цього уроку: Твір-роздум «Моральна краса й духовна велич людини в кіноповісті О. Довженка "Зачарована Десна"»
Епіграф:
...Дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити...
зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах
О. Довженко
Завдання нашого заняття:
·
розвивати усне і писемне мовлення учнів;
·
вчитися вмінню самостійно викладати думки, аргументувати власні
твердження, робити узагальнення й висновки;
·
аналізувати текст «Зачарованої Десни;
·
оперувати поняттями «кіноповість», «публіцистичність»;
·
указувати
на риси автобіографічності в кіноповісті;
·
характеризувати
образи-персонажі;
·
пояснювати особливості композиції, роль пейзажу;
·
називати
порушені у творі морально-етичні проблеми.
·
коментувати зміст
твору;
·
висловлювати
власне ставлення до основних проблем, порушених у творі;
Міжпредметні зв’язки:
·
Історія України.
·
Кіномистецтво: Документальні фільми «Малий Сашко»
О.Довженка та «Олександр Довженко» А.Горської.
Розпочнімо нашу
роботу.
Завдання №1: перегляньте коротке відео про те, як писати твір-роздум: обов'язково переглянути! (1 хвилина!)
Завдання №2: виберіть
епіграф до свого твору (із запропонованих цитат, чи будь-який інший):
• Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у
незабутні роки твою м'яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових
висипах... (О.Довженко).
• Світ
одкривається перед ясними очима перших літ пізнання, всі враження буття
зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну (О. Довженко). •
...Дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити... зорі навіть у буденних
калюжах на життєвих шляхах (О. Довженко).
• Людина є таїна. Її треба розгадати, і якщо будеш її
розгадувати все життя, не кажи, що згаяв час; я займаюся цією таїною, бо ж хочу
бути людиною (Ф.Достоєвський).
• Людині потрібні не три аршини землі, не садиба, а вся
земна куля, вся природа, де на просторі вона могла б проявити всі свої
властивості свого вільного духу (А. Чехов).
Завдання №3: Словникова робота. Використовуйте у власному творі
синоніми до поданих слів, щоб уникнути невиправданої тавтології:
• велич (значення,
суспільна вага);
• персонаж (герой
твору, образ людини, дійова особа, ліричний герой);
• письменник (митець, майстер художнього
слова, автор, художник, прозаїк);
• виразний (чіткий,
яскравий);
• добродушний (лагідний, ласкавий, щирий,
привітний);
• щирий (відвертий,
правдивий, приязний, гостинний, щиросердний, сердечний, задушевний, чулий);
• показувати (змальовувати, відображати,
констатувати, заявляти, декларувати, висвітлювати, стверджувати, виводити,
відтворювати);
• надихати
(наснажувати, окрилювати, захоплювати).
Завдання №4: напишіть
твір-роздум на тему: «Моральна краса й
духовна велич людини в кіноповісті О. Довженка "Зачарована Десна"»
Якщо вам потрібна
допомога у написанні твору, скористайтеся порадами: пам'ятка для учня
*Завдання №5: підберіть
ілюстрацію до свого твору.
5.02.2021
ВідповістиВидалитиЩЕРБИНА ОЛЕКСАНДР, АК-34
Твір-роздум на тему: Моральна краса й духовна велич людини в кіноповісті О.Довженка "Зачарована Десна".
Олександр Довженко - письменник, художник, кінорежисер, великий майстер художнього слова. Його творчість має широке світове визнання. Сказані митцем слова; "Я належу людству" сьогодні цілковито підтвердили його права на них. Так, своєму народові письменник віддав все своє життя, своє серце, свій талант.
Народна мораль завжди була і є важливим засобом вихованя молодого покоління. Її автор, відмовившись від традиційного переказу вражень дитячих літ, ніби підняв завісу над найважливішим, найпотаємнішим і показав. Ми маємо змогу зрозуміти, як у трудовому середовищі формувався світогляд майбутнього митця, що впливало на становлення його уявлень про прекрасне і потворне, про правду і кривду.
Вихований у повазі до праці, письменник усе життя звеличував її, бачив щастя людей і їхню красу саме в труді. Це яскраво засвідчує кіноповість "Зачарована Десна " де автор говорить про людей праці, про ставлення до неї як до творчості. Ось, наприклад, слова матері: Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю щоб проізростало". Саме ці слова визначають, суть усього твору. І прадіда свого хлопчик запам'ятав саме таким. З особливою Любов'ю згадує Олександр Довженко батька. Його портрет змальовано у стилі народного світосприймання: у гармонійному поєднанні працьовитості і фізичної досконалості. Мені запам'яталась його портретна характеристика: велика темноволоса голова й великі розумні сірі очі, тіло оте, без "єдиної точечки", волосся блискуче, хвилясте, Руки широкі, щедрі. Також він мав високу внутрішню культуру думок і почуттів, був тактовним і шанобливим. Саме нелегка чесна праця, готовність прийти на допомогу підносили його, давали право Олександру Довженко бачити батька прекрасним і гідним поваги. Він скрізь робить акцент і говорить, що з нього можна було писати лицарів, богів, що він годився на все. Внутрішня краса, поетичність душі відбились на прекрасній зовнішності кожного з героїв. Батько цінував людей за працьовитість та чесність. І син перейняв це від нього. Перейняв він і вміння шанувати старих людей.
Я вважаю, що саме образ батька автора є зразком моральної краси і духовної величі людини. А у матері малий Сашко вчився ніжності. Мудрість й доброту перейняв від діда Семена. У нелегкій праці минуло життя діда, схожого на Бога. Він прожив під сонцем майже сто років, ніколи не ховаючись у холодок, пахнув теплою землею і трохи млином. Письменник згадує, що він найкраще з усіх збирав гриби і ягоди та розмовляв з усім живим. Тільки духовно багата людина може так любити природу!
Середовище навчило майбутнього митця поважати простого селянина, воно відкрило очі і на талант дядька Самійла, який вважався неперевершеним косарем. Він обкосив би всю землю, аби тільки була добра трава та хліб і каша.
Усі ці образи трудівників — уособлення моральної краси духовної величі трудової людини.
Письменник доходить висновку, що саме звідти виніс він любов до рідного краю, його людей. Наддеснянські хлібороби навчили його трудитися, поважати старших, розуміти і цінувати прекрасне, творити добро. Завдяки чарівній Десні і рідним людям Довженко впродовж усього свого життя не втрачав щастя бачити зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах.
Кіноповість "Зачарована Десна — книга життя, яка дає змогу зрозуміти, як треба молодій людині любити працю, поважати батьків, шанувати старість, вдосконалювати своє "Я".