Сучасна українська література. В. Діброва. «Андріївський узвіз».

 

Доброго здоров’я, учні!

Ми вивчаємо  великий розділ літератури - «Сучасна українська література».

Тема нашого сьогоднішнього уроку: В. Діброва. «Андріївський узвіз»

Завдання нашого заняття:

ü дізнаватися про життя і творчість В. Діброви;

ü називати твори В. Діброви;

ü ілюструвати стильове розмаїття творів авторки;

ü аналізувати твір В. Діброви «Андріївський узвіз» ;

ü працювати в різних пошукових системах для отримання потрібної інформації;

ü використовувати різноманітні читацькі стратегії;

ü обстоювати можливість перекладу українською мовою будь-якого тексту.

ü МЗ: навички ІТ (інформатика).

Розпочнімо нашу роботу.

Завдання №1:

Прочитайте інформацію та законспектуйте головне у зошити:

Володимир Георгійович Діброва (укр. Володимир Георгійович Діброва, 11 серпня 1951 Сталіно) — письменник, перекладач, есеїст.

Народився 11 серпня 1951 в місті Сталіно. Батько — Георгій Савич Діброва, мати Нонна Дмитрівна.

Навчався в Київському університеті імені Тараса Шевченка, на факультеті романо-германської філології, відділ перекладачів (1968-1973). У 1985-1988 — аспірант Інституту літератури ім. Т. Шевченка АНУ. Тема кандидатської дисертації: "Творчість Фленн О'Брайен і традиції народної культури" (захищена в 1988).

Яскравий представник "андеграундної альтернативи" 1970 — 1980-х років, що створювалася паралельно радянському офіціозу — в самвидаві. Дебютувавши в кінці "перебудови" двома книгами у відкритій пресі ( "Тексти з назвами і без назв", 1990; "Пісні Бітлз", 1991), він одразу став одним з найпопулярніших українських прозаїків, переведеним в Німеччині, Польщі, Угорщині, Шотландії , США, Канаді. 1996 року в престижному американському видавництві "North Western University Press" (де друкувалися твори Кундери, Мілоша, Бродського та інших видатних східноєвропейські письменників) з'явився однотомник його обраної прози "Peltse and Pentameron". На Україні тим часом його твори друкувалися в періодиці — найширший резонанс отримали романи "Пентамерон" ( "Сучасність", 1-2, 1994), "Бурдик" ( "Березіль", 1-2, 1997), повість "День народження" ( "Кур'єр Кривбасу", 10, 1997), п'єси "Короткий курс" і "Двадцять такий-то з'їзд нашої партії (стенографічний звіт-опера)".

За переклад роману Семюела Беккета "Уот" (Журнал "Всесвіт", 9-12, 1990) Володимир Діброва нагороджений премією ім. Миколи Лукаша.

C 1994 року письменника живе і працює в США, викладає в Українському науковому інституті Гарвардського університету.

Завдання №2: , прочитайте "Андріївський узвіз" В. Діброви скорочено!, або прослухайте аудіокнигу: слухай тут!

Завдання №3: прочитайте аналіз твору:

Сюжет

У «Андріївському узвозі» 54-річного чоловіка зі смаком і досвідом, чоловіка, який відчував при ходьбі кожен м’яз свого тіла, який дослужився до посади проректора, раптово хапає інсульт. Оскільки держава прирівняла науковців до держслужбовців, пенсія в чоловіка має бути не найгіршою. Проте це його чомусь не радує. У нього є донька, дружина, два зяті — колишній і актуальний – обидва талановиті поети.

У чоловіка намічається внук, якого назвуть на честь діда. І це найсвітліший момент роману. У чоловіка є друг-ректор, з яким він розсварився через кляту ректорку, і коханка, яка брутально кидає чоловіка, бо виходить заміж за іноземця. Через відкоша, отриманого від останньої коханки, у чоловіка й стався інсульт. На щастя, після лікування йому милостиво повернули всі досі паралізовані частини тіла. Після такого дива герой повернувся не тільки в лоно родини, а й у лоно церкви. На святі міста, що традиційно відбувається на Андріївському узвозі, із чоловіком стався другий інсульт. У коматозному стані він мандрує в потойбіччя. Виринаючи із потойбіччя й потрапляючи в реальність, чоловік бачить обличчя дружини, осяяне любов’ю, в якому збіглися початок і кінець. Він розуміє — йому вибачили.

Критика

У романі «Андріївський узвіз» В. Діброва намагався вписати біографію свого «задушеного покоління» в історію України, хоча й не показав геноциду власної родини як основи незалежності. З висоти пташиного польоту над Андріївським узвозом його герою відкривається те, що прийнято називати Задумом. Як і в усій своїй творчості, В. Діброва передає відчуття приреченості свого покоління, що народилося не в тому місці й не в той час.

— Роксана Харчук

Людське життя надто коротке – лише п’ять зупинок, і ти вже сивий, розбитий інсультом, падаєш посеред вулиці й хтозна, чи піднімешся. Що лишається? Хіба що схопитися за линву минулого, щоб повернутися туди, де вже був. І з кожним кроком назад знімати з себе, немов лушпиння, дріб’язкові клопоти та інтриги, захоплення та невдачі, амбіції та проблеми, характерні певному вікові… Герой книги проходить п’ять зупинок: Статечний вік – Зрілість – Молодість – Юність – Дитинство. І наприкінці бачить, що навіть опинившись у точці відліку, не має змоги щось змінити: “В який би він зараз бік не пішов, він вже знає, чому його так вабить линва. Він бачив, що вона проходить через все його життя.”

— Віта Левицька

Нагороди

Переможець конкурсу «Книга року Бі-Бі-Сі — 2007».

Запитання і завдання

• 1. Які враження та думки викликав у вас твір?
• 2. Схарактеризуйте героїв твору.
• 3. Які загальнолюдські цінності знайшли утвердження у творі? У чому виявляється гуманізм творчості письменника?

Творче завдання: підберіть чи намалюйте ілюстрацію до вивченого на уроці твору. 

Успіхів!

Дякую за увагу!