Дорогі мої учні!
Продовжуємо вивчати українську літературу. У рамках теми «Розстріляне
відродження» вивчаємо новий блок інформації – «Поетичне самовираження».
Тема уроку: Провідна роль поезії у 20-ті рр. Павло Тичина –
найбільший модерніст 20-х років. Феномен «кларнетизму». Збірка «Сонячні
кларнети». «Арфами, арфами…»
Мета: формувати
компетентності:
Завдання уроку:
1.
розуміти й
пояснювати основні тенденції
української поезії 1920-х років, її «вітаїстичність»;
2.
називати
провідних поетів 1920-х років;
3.
аналізувати поезію;
4.
знати і розповідати про трагізм творчої долі П.Тичини;
5.
називати
його ранні збірки;
6.
характеризувати основні мотиви і стильові тенденції ранньої творчості;
7.
аналізувати поезії, виокремлювати ознаки
індивідуального стилю.
8.
давати власну оцінку творчості П.Тичини;
9.
зіставляти
специфіку розкриття творчості митця в різних видах мистецтва;
10.
шукати
інформацію, використовуючи різні джерела.
Як
бачите, завдань багато, але ми з вами поступово їх виконаємо і навіть
перевиконаємо!
Звертаю
вашу увагу на те, що на уроці велика увага приділяється міжпредметним зв’язкам:
ü
Українська мова (словникарство, етимологія, словотвір)
ü
Історія України (епоха І половини ХХ ст. – всесвітні війни, революція, голодомори,
сталінські репресії, становлення радянської влади)
ü
Музика
(П.Тичина – музикант, диригент, хорист, співак, Г.Вірьовка)
ü
Образотворче мистецтво (дружба з художниками, художники в Межигір’ї, батько і
син Кричевські, вихователь М. Подвойський, художник і вчитель Михайло Жук,
художниця-самородок Катерина Білокур, дружба з художниками, картинна галерея у
музеї-квартирі П.Тичини)
ü
Педагогіка
(перша вчителька Серафима Миколаївна Моравська, навчання за К.Д.Ушинським, вихователь М. Подвойський,
вчитель Михайло Жук)
ü
Релігія (
навчання у семінарії, канонічні церковні мотиви у віршах)
ü
Природознавство (краса природи у поезіях, детальний та оригінальний опис)
ü
Політика (революція
в житті П.Тичини, високі посади та збірки провладних творів)
ü
Психологія (становлення світогляду поета, вплив оточення та історичних подій на
П.Тичину, феномен кларнетизму, манія переслідування та чуттєве сприйняття
світу).
Переконую, що
вивчаючи творчість П.Тичини, ви станете більш ерудованими!
Умовні позначення:
v Індивідуальна робота;
Ø Інтерактивні вправи;
Розвиток критичного мислення;
o Міжпредметні зв’язки.
Запис
у зошити: Павло Тичина –
найбільший модерніст 20-х років. Феномен «кларнетизму». Збірка «Сонячні
кларнети». «Арфами, арфами…»
Та перш ніж розпочати роботу над новою темою, давайте пригадаємо, якою була
література тієї епохи.
Ø
Метод
мозкового штурму. «Епоха І пол. ХХ ст. в українській літературі»
Запитання:
1.
Пригадайте з історії України, які знакові події відбулися
у І пол. ХХст. На теренах України?
2.
Які стильові напрями домінували в літературі того часу?
3.
Які мистецькі угруповання поч. ХХ ст. ви знаєте?
4.
Які письменники творили літературу тих часів?
5.
Яку умовну назву отримала ця літературно-мистецька
генерація у 20-х – на початку 30-х рр. ХХ ст.?
Якщо пригадати не виходить, відповіді на усі питання ви зможете знайти у
підручнику О.Авраменка: http://www.gramota.kiev.ua/books/2019_11_kl_ukrlit/ (с.
4-7)
Завдання №1: Записуємо
тези, що стосуються теми уроку:
Модернізм, соцреалізм, «Біла студія», Павло Тичина.
Запишіть також у зошити термін «вітаїстичність», що також стосується творчості письменників тієї
епохи в цілому та Павла Тичини зокрема. Випишіть визначення з підручника (с. 16 – два рядки!)
Літературознавці переконують: «Література – дзеркало історії.»
*Завдання №2 (творче): написати вільне есе на цю тему, намагаючись дати
відповіді на ці запитання:
ü Як ви розумієте це висловлювання?
ü Чи поділяєте ви цю думку?
А зараз час познайомитися з поезією Павла Тичини!
Ось пісня на
слова вірша Павла Тичини зі збірки «Сонячні кларнети» - «Гаї шумлять…» - https://www.youtube.com/watch?v=R7nDZhclksk
Олесь Гончар писав про поета: «Павло Григорович Тичина - це шукання й
шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів
відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший».
Сьогодні ми проведемо урок-подорож по стежках життєвого і
творчого шляху Павла Тичини. Пропоную
переглянути сучасний відеоматеріал про поета.
Отож, як бачите, Павло Тичина - поет, поет-лірик,
політик, перекладач, поліглот, художник, музикант, модерніст, захоплювався
театром.
Завдання №3:
Стратегія
«Кола Вена» якщо хтось не знає,
як виконати завдання, вам сюди: https://www.youtube.com/watch?v=-jH_P0ukyDs (тут
пояснення стратегії) – виконуєте будь-який один із варіантів.
Схожість поета з іншими письменниками, творчість яких
учні вже вивчили:
Варіант№1 Павло
Тичина - Леся Українка, Олександр Олесь.
Леся Українка – поетеса,
драматург, перекладач, фольклорист, поліглот, модерніст, музикант, художниця-початківець.
Олександр Олесь – поет-лірик,
драматург, модерніст.
Варіант
№2 Павло Тичина - Володимир Винниченко,
Василь Стефаник.
Володимир Винниченко – прозаїк, драматург, політик, художник, модерніст.
Василь Стефаник – прозаїк, модерніст, політик.
Варіант
№3 Павло Тичина - Микола Вороний, Тарас Шевченко.
Микола Вороний – поет, модерніст, театрал.
Тарас Шевченко – поет, художник.
Учні, переглядаючи відеоролик,
ви побачили багато портретів Павла Тичини, які були зроблені у різний час.
А
ось офіційний портрет, який використовуємо при вивченні творчості П.Тичини.
ü Який із портретів вам
сподобався найбільше?
ü Яким вам бачиться поет на цих
портретах?
ü Учні, зверніть увагу на
картину Михайла
Жука «Чорне й біле».
Янгол з чорними крильми – це ще один портрет
юного семінариста Павла Тичини.
ü Як ви думаєте, що символізує
цей образ?
Рано пробудився у Тичини інтерес до живопису.
Помітивши хист Павла, відомий український художник
і поет Михайло Іванович Жук – учитель малювання семінарії – спонукав його
до вивченням історії живопису, вчив оволодівати секретами мистецтва пензля.
Цікаве відео про долю цього оригінального панно ТУТ!
Цікаве відео про долю цього оригінального панно ТУТ!
Презентація: Представляю вам художні роботи самого П.Тичини.
Як виглядає та
звучить кларнет можна почути і
побачити тут:
Також Павло Тичина
був прекрасним музикантом. Віртуозно грав на кларнеті і надзвичайно любив цей
інструмент. Недаремно він обрав саме таку назву своєї поетичної збірки – «Сонячні кларнети».
ü Як ви думаєте, що він хотів сказати такою оригінальною
назвою?
Повідомлення про Тичину-музиканта у презентації: https://drive.google.com/open?id=1T0BlFOUJ6Jp13M3QCaGkTN_47T_OMvEr
Музикальний талант П. Тичини – талант розвинений:
ü Співав у Єлецькому архієрейському хорі під час навчання в
Чернігівській семінарії;
ü Вчив нот самого майбутнього всесвітньовідомого композитора Григорія Вірьовку, з яким дружив, навчався в одній семінарії та співав у
хорі.
ü Диригував під час співу на
бунті семінаристів.
ü
Був керівником і диригентом одного з кращих хорів Києва.
ü П. Тичина грав на багатьох музичних інструментах, найбільше любив кларнет.
ü
Сам складав музику.
Осмислення
зв'язків і взаємовідношень в об'єктах пізнання.
Учитель:
ü Учні, чи відчули ви звуки музики у вірші?
ü Якими засобами передає їх письменник? І в подальшій творчості поет ще не раз "повінчував"
слово і музику.
Відома вам з дитинства поезія «Хор лісових дзвіночків» -
зі збірки «Сонячні кларнети». Підхід автора "Сонячних кларнетів" до
музики – це не підхід амтора (хай навіть і дуже здібного), а професіонала, який
віддав музиці багато років життя. Звідси,
очевидно, і походило бажання ввести в поетичний тект музику, бажання, яке
призвело до справжнього мистецького успіху.
ü Які слова, що стосуються
музичного світу, ви почули у поезії?
Арфи, ніжнотонні,
самодзвонні, дзвіночки, переливи.
Аналізуючи механізм сприйняття музичних тропів
"Сонячних кларнетів", можна помітити, що центральним, найактивнішим
подразником, який формує музичний напрямок розвитку асоціацій, є слово, що
означає певне музичне чи звукове поняття, – арфа, кларнет, звук, дзвін, музика,
мелодія, струна, скрипка, бандура, пісня, гімн, дует, орган, флейта.
Такий незвичайний підхід до віршування навіть отримав
свою назву: кларнетизм (Теорія
літератури).
Завдання №4: знайдіть у підручнику
визначення та зачитайте його, запишіть коротко у зошити.
Ще однією ознакою неповторності віршів Тичини є авторські
неологізми. Так-так, авторські слова-новотвори зустрічаються у поезіях
«кларнетиста» дуже часто.
Завдання №4: виписати
у зошити 5 новотворів П.Тичини.
Письменник вдало описує красу природи, але у цій поезії
з’являється ще й молода дівчина. Про кохання Павло Тичина теж писав багато.
Вправа «Асоціативний кущ»
Завдання №5: Які асоціації викликає у вас ця поезія?
Раніше ми вже вивчили схожий вірш - Олександр Олесь «Чари ночі» - тема
кохання, образи солов’їв, ночі, гаю, зірок, туману.
Є й твори, де також фігурує образ липи:
(Пісня «А липи цвітуть…» - тема кохання, інтимність,
образ липи.) Слова : Василь Гостюк, Музика : Остап Гавриш.
А зараз до вашої уваги ще одна поезія про красу, природу, весну та перше
кохання:
Пісня на слова
П.Тичини у виконанні сестер Тельнюк «Не
дивися так привітно – яблуневоцвітно» - https://www.youtube.com/watch?v=ZrogZBKcWqg
Так, кохання надихає. Усі митці шукали свою музу у цьому світлому почутті.
ü Еврестична бесіда на тему:
«Геній Павла Тичини»
Завдання
№6: написати власну думку
Василь Барка так писав про поета: «Тичина-кларнетист, можливо, був найвизначніший лірик світу у свої
класичні роки [1914-1924]», а Василь Стус
назвав його «феноменом доби».
Як ви думаєте, чому?
Вивчити поезію напам’ять (одну на вибір)
