Урок мови. Особливості кличного відмінка. Творення й відмінювання імен по батькові

Доброго дня, шановні учні!

В умовах карантину ми продовжуємо навчатися, не дивлячись ні на що. Я переконана, що кожен із вас розуміє, наскільки серйозною повинна бути Ваша дистанційна робота. Не забувайте, що Вам важливо організувати своє навчання самостійно та вчасно виконувати завдання викладачів, тому до роботи!

Сьогодні ми завершуємо вивчати велику тему: «Морфологічна норма».

Відразу пригадуємо визначення:

Морфологічні норми – це загальноприйняті правила вживання граматичних форм слів, що вивчає розділ мовознавства – морфологія.

Правильне вживанням іменників – це ті питання, над якими ми працюємо.

Тема цього уроку: ОСОБЛИВОСТІ КЛИЧНОГО ВІДМІНКА. ТВОРЕННЯ ТА ВІДМІНЮВАННЯ ЧОЛОВІЧИХ ТА ЖІНОЧИХ ІМЕН ПО БАТЬКОВІ

Завдання нашого уроку:

·        поглибити знання про відмінкові закінчення іменників у кличному відмінку;

·        вивчити норми творення та відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові;

·        формувати вміння правильно вживати іменники у кличному відмінку та чоловічих і жіночих імен по батькові в усному і писемному мовленні;

·        знаходити і виправляти морфологічні помилки; 

·         користуватися словниками, довідковою літературою й електронними ресурсами для перевірки й удосконалення власного рівня засвоєння морфологічної норми; 

Отож, розпочинаємо працювати!

Учні, сьогодні ми розглянемо надзвичайно цікаву тему.

Я знаю, що зараз багато хто подумав: «Так вчителі завжди говорять, а тема буде звичайна, та й навряд чи цікава…»

Ну що ж, спробуємо розібратися.

Психологи переконують, що найважливіша людина для кожної особистості є …  які варіанти відповіді Ви запропонуєте? Мама? Дитина? Наставник? Рятувальник? Кохана людина?

А ось і не вгадали! Насправді найважливішою людиною для кожного є вона сама. І це не егоїзм, це правило життя.

Мабуть, саме тому ми так любимо чути власне ім’я. Як показують дослідження психологів, ми апріорі краще ставимося до своїх тезок, ми любимо, коли нас називають по імені, особливо, якщо співрозмовник використовує пестливі варіанти, які нам самим до вподоби.

Так, з давніх-давен ім’я людини багато значило для його володаря. Це була немовби візитівка, що вказує на переваги чи недоліки. Як важливо, щоб ім’я було приємним, звучним та подобалося його власнику.

Особливо це важливо при звертанні інших людей.

В українській мові спеціально для звертання існує кличний відмінок. До речі, ця особливість нашої мови унікальна та неповторна, її коріння сягає далеких часів.

Категорію кличного відмінка реконструюють уже у праіндоєвропейській мові. Утворення його форм у різних індоєвропейських мовах виявляє багато спільного.

Ознайомтеся з таблицею:

У таблиці наведені приклади утворення кличного відмінка від слова «вовк».

Мова	Називний	Кличний
Праіндоєвропейська	*wl̩kʷ-o-s	*wl̩kʷ-e
Санскрит	vr̩k-a-s	vr̩k-a
Давньогрецька	λύκ-ο-ς	λύκ-ε
Латинська	lup-u-s	lup-e
Литовська	vilk-a-s	vilk-e
Староцерковнослов'янська	вльк-ъ	вльч-е
Українська	вовк	вовч-е

Праслов'янська і давньоруська парадигма кличного відмінка була вельми схожою з сучасною.

У сучасній мові в цілому зберігається праслов'янська система, новацій небагато, і ми з ними ознайомимося.

Завдання №1: спробуйте письмово відповісти на запитання:

З якою метою вживають у мовленні іменники в кличному відмінку?

Чи від усіх іменників можна утворити форму кличного відмінка?

Відповіді на ці та багато інших запитань Ви знайдете у цьому чудовому відео по темі: https://www.youtube.com/watch?v=Zkfe9J9PhJY

Якщо Вам не подобається витрачати час на відео, Ви можете самостійно опрацювати матеріал:

Закінчення іменників у кличному відмінку

Відміна	Закінчення	Приклади
І відміна однини	уживаються закінчення -о, -е, -є, -ю. о мають іменники твердої групи	дружино, Ганно, книжко, сестро
	е мають іменники м’якої та мішаної груп, є — іменники м’якої групи після голосного та апострофа	воле, Катре, робітнице; душе, круче; Маріє, мріє, сім’є, а також Ілле.
	ю мають деякі пестливі іменники м’якої групи	бабусю, Галю, доню, матусю, тітусю
Увага! У звертаннях, що складаються з двох власних назв — імені та по батькові, обидва слова мають закінчення тільки кличного відмінка: Ганно Іванівно, Маріє Василівно
І відміна множини	мають форму, однакову з Н. в.	баби, дочки, жінки, робітниці.
ІІ відміна однини	закінчення -у мають іменники твердої групи	Джеку, погоничу, товаришу, слухачу, також діду, сину, тату
	закінчення -ю мають іменники м’якої групи	Грицю, краю, лікарю, місяцю, пролетарю, розмаю, ясеню
ІІ відміна множини	мають форму, однакову з називним	брати, робітники; діячі, краї, товариші, пролетарі, моря, села
Увага! Закінчення -е мають безсуфіксні іменники твердої групи, іменники м’якої групи із суфіксом -ець та деякі іменники мішаної групи, зокрема власні назви з основою на ж, ч, ш, дж і загальні назви з основою на р, ж: Богдане, голубе, друже, козаче, орле, Петре, соколе, Степане, чумаче, молодче, хлопче, гусляре, Довбуше, маляре, стороже, тесляре, школяре. Увага! Прізвища прикметникового походження на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн), як Глібов, Королів, Пушкін, Романишин, Тютчев, Чапаєв, Щоголів, при звертанні мають як форму називного, так і форму кличного відмінка: Глібов і Глібове та ін. Увага! Географічні назви, до складу яких входять зазначені суфікси, мають у кличному відмінку закінчення -е: Києве, Лебедине, Львове.
Примітка 1. У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка має як перше слово, так і друге, хоч друге слово може мати й форму називного відмінка: добродію бригадире (бригадир), пане лейтенанте (лейтенант). Примітка 2. У звертаннях, що складаються із загальної назви та імені, форму кличного відмінка набуває як загальна назва, так і власне ім’я: брате Петре, друже Грицю, колего Степане, пані Катерино, товаришу Віталію. Примітка 3. У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: друже Максименко, колего Іваничук, добродійко Скирда, товаришу Гончар. Примітка 4. У звертаннях, що складаються з двох власних назв — імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Володимире Хомичу, Галино Іллівно, Маріє Василівно, Петре Кузьмичу, Ярославе Андрійовичу.

Завдання №2: згадайте імена своїх родичів та друзів і запишіть їх у кличному відмінку. З 3-ма з них складіть речення.

Наприклад:

Мама Валентина – Валентино.

Валентино, дозвольте привітати Вас з успішним захистом дипломної роботи.

Подруга Наталія – Наталіє і т.д. (до 10 імен)

Порада: прочитайте свою роботу цим людям, повірте, їм буде надзвичайно приємно знати, що Ви про них не забули і вважаєте їх близькими. Пам’ятаєте, що кожному подобається, коли його називають по імені? Скористайтеся цим правилом та зробіть людям приємне.

А зараз переходимо до вивчення імен по батькові.

Особливості творення імен по батькові

Творення чоловічих імен по батькові	Творення жіночих імен по батькові
Чоловічі імена по батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса -ович: Михайло — Михайлович, Василь — Васильович, Юрій — Юрійович, Ігор — Ігорович	Жіночі імена по батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса -івн (а): Михайло — Михайлівна, Юрій — Юріівна (Юрій+івна), Георгій — Георгіївна, Ілля — Іллівна, Кузьма — Кузьмівна
Кілька чоловічих імен по батькові творяться за допомогою суфікса -ич: Лука — Лукич (і Лукович), Сава — Савич (і Савович), Кузьма — Кузьмич (і Кузьмович), Хома — Хомич (і Хомович), Яків — Якович, Ілля — Ілліч
Як виняток, в імені Григорій при творенні імені по батькові відпадає ій — Григорович, а до основи імені Микола додаємо ай — Миколайович (і рідко — Миколович)	З відхиленням від цього правила творяться лише такі імена по батькові: Яків — Яківна, Григорій — Григорівна, Микола — Миколаївна (і рідко — Миколівна)

Завдання №3: Утворіть по батькові чоловіків і жінок від улюблених чоловічих імен (5 імен) та від таких імен: Ілля, Сава, В’ячеслав, Лука, Тимур.

Щоб грамотно все зробити, ознайомтеся з цим коротким відео від Олександра Авраменка: https://www.youtube.com/watch?v=7RbhGNXkjzY (менше 2-х хвилин! І ЗНО Вам не страшне)

Отож, ще кілька завдань і Ви зможете вправно використовувати слова у кличному відмінку та не боятиметеся помилитися, звертаючись до поважних людей.

Завдання №4:

Прочитайте, правильно розставляючи розділові знаки, випишіть іменники, вжиті в кличному відмінку. Проаналізуйте, якому стилеві властивий кличний відмінок іменників.

1. Привітай же моя ненько моя Україно моїх діток нерозумних, Як свою дитину. 2. Ой ти дівчино з горіха зерня Чи твоє серденько — колюче терня? 3. О друзі мої Із рідних домівок вітрила ввижаються давніх мандрівок. 4. Кобзарю знаєш нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний рік. 5. Друзі мої друзі мої Для мене ви на світі наймиліше!

Завдання №5:

Перепишіть словосполучення, виправляючи помилки, де треба, у суфіксах і закінченнях імен по батькові.

Розмовляю з Андрійом Петровичам. Звернися до Степана Микитовієвича. Запитайте Софію Олексіївну. Поїдьте до Свирида Анатолієвича. Скажіть богдану Хомичеві. Віднесіть Марії Петрівні. Зошит Людмили Григоріївни. Відвідайте Ганну Іллівна. Під до Олени Михайлівної. Прийшов Олег Костевич. Скажіть нам, Надіє Аркадіївно.

*Завдання №6 (творче):

 Напишіть вірш учителю, використовуйте кличний відмінок.

Наприклад:

Учителю, зоря зійшла казкова,

Коли для нас, маленьких першачків,

Розкрила вперше двері рідна школа,

Бо кожен з нас навчатися хотів.

Порада: пригадайте, як влучно використовує кличний відмінок Леся Українка у своїх віршах. Спробуйте і Ви трішки побути поетом.

Урок завершено. Дякую за увагу!