Урок. Павло Тичина. "Сонячні кларнети"

Дорогі мої учні!

Продовжуємо вивчати українську літературу. У рамках теми «Розстріляне відродження» вивчаємо новий блок інформації – «Поетичне самовираження».

Тема уроку: Провідна роль поезії у 20-ті рр. Павло Тичина – найбільший модерніст 20-х років. Феномен «кларнетизму». Збірка «Сонячні кларнети». «Арфами, арфами…»

Мета: формувати компетентності:

Завдання уроку:

1.     розуміти й пояснювати основні тенденції української поезії 1920-х років, її «вітаїстичність»;

2.     називати провідних поетів 1920-х років;

3.     аналізувати поезію;

4.     знати і розповідати про трагізм творчої долі П.Тичини;

5.     називати його ранні збірки;

6.     характеризувати основні мотиви і стильові тенденції ранньої творчості;

7.     аналізувати поезії, виокремлювати ознаки індивідуального стилю.

8.     давати власну оцінку творчості П.Тичини;

9.     зіставляти специфіку розкриття творчості митця в різних видах мистецтва;

10.           шукати інформацію, використовуючи різні джерела.

Як бачите, завдань багато, але ми з вами поступово їх виконаємо і навіть перевиконаємо!

Звертаю вашу увагу на те, що на уроці велика увага приділяється міжпредметним зв’язкам:

ü    Українська мова (словникарство, етимологія, словотвір)

ü    Історія України (епоха І половини ХХ ст. – всесвітні війни, революція, голодомори, сталінські репресії, становлення радянської влади)

ü    Музика (П.Тичина – музикант, диригент, хорист, співак, Г.Вірьовка)

ü    Образотворче мистецтво (дружба з художниками, художники в Межигір’ї, батько і син Кричевські, вихователь М. Подвойський, художник і вчитель Михайло Жук, художниця-самородок Катерина Білокур, дружба з художниками, картинна галерея у музеї-квартирі П.Тичини)

ü    Педагогіка (перша вчителька Серафима Миколаївна Моравська, навчання за К.Д.Ушинським, вихователь М. Подвойський, вчитель Михайло Жук)

ü    Релігія ( навчання у семінарії, канонічні церковні мотиви у віршах)

ü    Природознавство (краса природи у поезіях, детальний та оригінальний опис)

ü    Політика (революція в житті П.Тичини, високі посади та збірки провладних творів)

ü    Психологія (становлення світогляду поета, вплив оточення та історичних подій на П.Тичину, феномен кларнетизму, манія переслідування та чуттєве сприйняття світу).

Переконую, що вивчаючи творчість П.Тичини, ви станете більш ерудованими!

Умовні позначення:

v Індивідуальна робота;

Ø Інтерактивні вправи;

    Розвиток критичного мислення;

o  Міжпредметні зв’язки.

Запис у зошити: Павло Тичина – найбільший модерніст 20-х років. Феномен «кларнетизму». Збірка «Сонячні кларнети». «Арфами, арфами…»

Та перш ніж розпочати роботу над новою темою, давайте пригадаємо, якою була література тієї епохи.

Ø        Метод мозкового штурму. «Епоха І пол. ХХ ст. в українській літературі»

Запитання:

1.     Пригадайте з історії України, які знакові події відбулися у І пол. ХХст. На теренах України?

2.     Які стильові напрями домінували в літературі того часу?

3.     Які мистецькі угруповання поч. ХХ ст. ви знаєте?

4.     Які письменники творили літературу тих часів?

5.     Яку умовну назву отримала ця літературно-мистецька генерація у 20-х – на початку 30-х рр. ХХ ст.?

Якщо пригадати не виходить, відповіді на усі питання ви зможете знайти у підручнику О.Авраменка: http://www.gramota.kiev.ua/books/2019_11_kl_ukrlit/ (с. 4-7)

Завдання №1: Записуємо тези, що стосуються теми уроку:

Модернізм, соцреалізм, «Біла студія», Павло Тичина.

Запишіть також у зошити термін «вітаїстичність», що також стосується творчості письменників тієї епохи в цілому та Павла Тичини зокрема. Випишіть  визначення з підручника (с.   16 – два рядки!)

 Літературознавці переконують: «Література – дзеркало історії.»

*Завдання №2 (творче): написати вільне есе на цю тему, намагаючись дати відповіді на ці запитання:

ü Як ви розумієте це висловлювання?

ü Чи поділяєте ви цю думку?

А зараз час познайомитися з поезією Павла Тичини!

Ось пісня на слова вірша Павла Тичини зі збірки «Сонячні кларнети» - «Гаї шумлять…» - https://www.youtube.com/watch?v=R7nDZhclksk

Олесь Гончар писав про поета: «Павло Григорович Тичина - це шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший».

Сьогодні ми проведемо урок-подорож по стежках життєвого і творчого  шляху Павла Тичини. Пропоную переглянути сучасний відеоматеріал про поета.

Відеоролик - https://www.youtube.com/watch?v=FLga_TMsAPQ (5 хвилин несподіванок!)

Отож, як бачите, Павло Тичина - поет, поет-лірик, політик, перекладач, поліглот, художник, музикант, модерніст, захоплювався театром.

Завдання №3:

    Стратегія «Кола Вена» якщо хтось не знає, як виконати завдання, вам сюди: https://www.youtube.com/watch?v=-jH_P0ukyDs (тут пояснення стратегії) – виконуєте будь-який один із варіантів.

Схожість поета з іншими письменниками, творчість яких учні вже вивчили:

Варіант№1  Павло Тичина - Леся Українка, Олександр Олесь.

Леся Українка – поетеса, драматург, перекладач, фольклорист, поліглот, модерніст, музикант, художниця-початківець.

Олександр Олесь – поет-лірик, драматург, модерніст.

Варіант №2  Павло Тичина - Володимир Винниченко, Василь Стефаник.

Володимир Винниченко – прозаїк, драматург, політик, художник, модерніст.

Василь Стефаник – прозаїк, модерніст, політик.

Варіант №3 Павло Тичина - Микола Вороний, Тарас Шевченко.

Микола Вороний – поет, модерніст, театрал.

Тарас Шевченко – поет, художник.

Учні, переглядаючи відеоролик, ви побачили багато портретів Павла Тичини, які були зроблені у різний час.

 А ось офіційний портрет, який використовуємо при вивченні творчості П.Тичини.

ü Який із портретів вам сподобався найбільше?

ü Яким вам бачиться поет на цих портретах?

ü Учні, зверніть  увагу  на  картину Михайла Жука «Чорне й біле».

Янгол з чорними крильми – це ще один портрет юного семінариста Павла Тичини.

ü Як ви думаєте, що символізує цей образ?

Рано пробудився у Тичини інтерес до живопису. Помітивши хист Павла, відомий український художник і поет Михайло Іванович Жук – учитель малювання семінарії – спонукав його до вивченням історії живопису, вчив оволодівати секретами мистецтва пензля.
Цікаве відео про долю цього оригінального панно ТУТ!

Презентація: Представляю вам художні роботи самого П.Тичини.

Як виглядає та звучить кларнет можна почути і побачити тут: 

 https://www.youtube.com/watch?v=I0p39DtaxSs (2 хвилини чистої насолоди сучасною музикою!)

Також Павло Тичина був прекрасним музикантом. Віртуозно грав на кларнеті і надзвичайно любив цей інструмент. Недаремно він обрав саме таку назву своєї поетичної збірки – «Сонячні кларнети».

ü Як ви думаєте, що він хотів сказати такою оригінальною назвою?

Повідомлення про Тичину-музиканта у презентації: https://drive.google.com/open?id=1T0BlFOUJ6Jp13M3QCaGkTN_47T_OMvEr

Музикальний талант П. Тичини – талант розвинений:

ü Співав у Єлецькому архієрейському хорі під час навчання в Чернігівській семінарії;

ü Вчив нот самого майбутнього всесвітньовідомого композитора Григорія Вірьовку, з яким дружив, навчався в одній семінарії та співав у хорі.

ü Диригував під час співу на бунті семінаристів.

ü Був  керівником і диригентом одного з кращих хорів Києва.

ü П. Тичина грав на багатьох музичних інструментах, найбільше любив кларнет.

ü Сам складав музику.

Осмислення зв'язків і взаємовідношень в об'єктах пізнання.

Поезія «Хор лісових дзвіночків»: https://www.youtube.com/watch?v=z3OuIxn08DA

Учитель:

ü Учні, чи відчули ви звуки музики у вірші?

ü Якими засобами передає їх письменник? І в подальшій творчості поет ще не раз "повінчував" слово і музику.

Відома вам з дитинства поезія «Хор лісових дзвіночків» - зі збірки «Сонячні кларнети». Підхід автора "Сонячних кларнетів" до музики – це не підхід амтора (хай навіть і дуже здібного), а професіонала, який віддав музиці багато років життя. Звідси, очевидно, і походило бажання ввести в поетичний тект музику, бажання, яке призвело до справжнього мистецького успіху.

Поезія «Арфами, арфами…» : https://www.youtube.com/watch?v=nFm__eJOEho

ü Які слова, що стосуються музичного світу, ви почули у поезії?

Арфи, ніжнотонні, самодзвонні, дзвіночки, переливи.

Аналізуючи механізм сприйняття музичних тропів "Сонячних кларнетів", можна помітити, що центральним, найактивнішим подразником, який формує музичний напрямок розвитку асоціацій, є слово, що означає певне музичне чи звукове поняття, – арфа, кларнет, звук, дзвін, музика, мелодія, струна, скрипка, бандура, пісня, гімн, дует, орган, флейта.

Такий незвичайний підхід до віршування навіть отримав свою назву: кларнетизм (Теорія літератури).

Завдання №4: знайдіть у підручнику визначення та зачитайте його, запишіть коротко у зошити.

Ще однією ознакою неповторності віршів Тичини є авторські неологізми. Так-так, авторські слова-новотвори зустрічаються у поезіях «кларнетиста» дуже часто.

 «Новотвори Павла Тичини» - https://drive.google.com/open?id=1KXwZTEFh-WxBJUIADzP-rth4aICOs_8A

Завдання №4: виписати у зошити 5 новотворів П.Тичини.

Письменник вдало описує красу природи, але у цій поезії з’являється ще й молода дівчина. Про кохання Павло Тичина теж писав багато.

Поезія «Ви знаєте, як липа шелестить?»  - https://www.youtube.com/watch?v=-KN_gBnES_4

    Вправа «Асоціативний кущ»

Завдання №5: Які асоціації викликає у вас ця поезія?

Раніше ми вже вивчили схожий вірш -  Олександр Олесь «Чари ночі» - тема кохання, образи солов’їв, ночі, гаю, зірок, туману.

Є й твори, де також фігурує образ липи:

(Пісня «А липи цвітуть…» - тема кохання, інтимність, образ липи.) Слова : Василь Гостюк, Музика : Остап Гавриш.

А зараз до вашої уваги ще одна поезія про красу, природу, весну та перше кохання:

Пісня на слова П.Тичини у виконанні сестер Тельнюк «Не дивися так привітно – яблуневоцвітно» - https://www.youtube.com/watch?v=ZrogZBKcWqg

Так, кохання надихає. Усі митці шукали свою музу у цьому світлому почутті.

ü Еврестична бесіда на тему: «Геній Павла Тичини»

Завдання №6: написати власну думку

Василь Барка так писав про поета: «Тичина-кларнетист, можливо, був найвизначніший лірик світу у свої класичні роки [1914-1924]», а Василь Стус назвав його «феноменом доби».

Як ви думаєте, чому?

Вивчити поезію напам’ять (одну на вибір)