урок мови: ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ІІІ ВІДМІНИ В ОРУДНОМУ ВІДМІНКУ. СЛОВОЗМІНА ІМЕННИКІВ ІV ВІДМІНИ

Доброго здоров’я, учні!

В умовах карантину працюємо дистанційно.

Пропоную Вам опрацювати черговий урок української мови.

Нагадую: зараз ми працюємо над вивченням великої теми: «Морфологічна норма».

Відразу пригадуємо визначення:

Морфологічні норми – це загальноприйняті правила вживання граматичних форм слів, що вивчає розділ мовознавства – морфологія.

1.     Правильне вживанням іменників – це ті питання, над якими ми працюємо.

2.     Тема цього уроку: ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ІІІ ВІДМІНИ В ОРУДНОМУ ВІДМІНКУ. СЛОВОЗМІНА ІМЕННИКІВ ІV ВІДМІНИ

3.     Завдання нашого уроку:

·        поглибити знання про відмінкові закінчення іменників ІІІ відміни в орудному відмінку та словозміну ІV відміни;

·        формувати вміння правильно їх уживати в усному і писемному мовленні;

·        знаходити і виправляти морфологічні помилки; 

·         користуватися словниками, довідковою літературою й електронними ресурсами для перевірки й удосконалення власного рівня засвоєння морфологічної норми; 

Отож, розпочинаємо працювати!

·        Перш за все нам потрібно пригадати, які саме іменники відносяться до ІІІ відміни та ІV відміни;

На попередніх уроках ми орієнтувалися у питанні відмін іменників за допомогою простої та зрозумілої таблички.

Ось вона:

Відміни	Рід	Закінчення	Приклади
І	жіночий, чоловічий і спільний	-а (-я)	гора, земля,  Микола, круча, староста, суддя, сирота
ІІ	чоловічий і середній	твердий або м’який приголосний; -о;-о, -е, -а, (-я)	степ, біль, край, продаж, Дніпро, перо, поле, селище, знання
ІІІ	жіночий	приголосний	путь, піч, подорож + мати
ІV	середній	-а, (-я) при відмінюванні приймають –ат, -ят, -ен	лоша, теля, ягня, ім’я, плем’я

Нас цікавлять останні два блоки інформації. Я їх виділила жирним шрифтом.

Зверніть увагу:

Іменники жіночого роду можуть належати:
а) до І відміни (в називному однини мають закінчення -а): сирота, зима, сума, земля, пісня;
б) до ІІІ відміни (в називному однини не мають закінчення –а): тінь, сіль, піч, мати.

Іменники середнього роду можуть належати:
а) до ІV відміни (при відмінюванні в них з’являється суфікс -ат- або -ен-): теля — теляти, курча — курчати, ім’я — імені;
б) до ІІ відміни (при відмінюванні в них не з’являється суфікс -ат- або -ен-): село, поле, море, знання, сузір’я.

Якщо цієї інформації Вам виявилося недостатньо, перегляньте відео по темі: https://www.youtube.com/watch?v=Y6uj4FEr2bA&feature=youtu.be

Давайте пригадаємо те, що вже вивчали у школі:

Відмінювання іменників ІІІ відміни

У називному відмінку однини іменники третьої відміни мають нульове закінчення: суть, любов, ненависть.

У родовому, давальному і місцевому відмінках однини іменники третьої відміни мають однакове закінчення -і: суті, любові, ненависті. Розрізняються ці форми лише у контексті, відповідно до їх ролі у реченні.

У знахідному відмінку однини іменники третьої відміни мають форму називного відмінка.

В орудному відмінку однини іменники третьої відміни мають лише закінчення -ю: любов’ю, тушшю, Керчю, радістю. Кінцевий приголосний основи (крім р, щ) подвоюється, якщо стоїть після голосного: міццю, миттю, суттю, тінню, зустріччю, подорожжю. І не подвоюється, коли перед ним є інший приголосний: верф’ю, радістю, швидкістю.

У кличному відмінку іменники мають закінчення -е: любове, вісте, радосте.

У називному відмінку множини іменники третьої відміни мають закінчення -і: вісті, тіні, зустрічі, подорожі.

У родовому відмінку множини вживається закінчення -ей: вістей, областей, тіней, розповідей, зустрічей, подорожей.

У давальному відмінку множини вживається закінчення -ам, -ям: подорожам, зустрічам, вістям, тіням.

У знахідному відмінку вживаються форми, однакові з формами називного відмінка множини.

В орудному відмінку множини іменники третьої відміни мають закінчення -ами при основі на ж, ч, ш і -ями при інших основах: подорожами, зустрічами, вістями, областями.

У місцевому відмінку множини виступає закінчення -ах при основі на ж, ч, ш і -ях при всіх інших основах: при зустрічах, у подорожах, при розповідях, у вістях, у тінях. В основах деяких іменників третьої відміни при відмінюванні голосні звуки о і е чергуються з і: свідомість — свідомості, наявність — наявності, піч — печі, річ — речі.

Які  ж особливості орудного відмінка ІІІ відміни однини?

Спробуємо розібратися. Я виділила потрібну нам інформацію жирним шрифтом.

Її легко запам’ятати, бо в орудному відмінку однини іменники третьої відміни мають лише закінчення –ю.

Треба зауважити, що при зміні слова майже завжди з’являється подвоєння, окрім випадків, коли перед кінцевим приголосним є інший приголосний.

Складно? Не лякайтеся, то лишень так здається. Пояснюю на прикладі:

Слово – іменник ІІІ відміни: мить (рос. мовою – мгновение) – однина -кінцевий приголосний т, перед ним голосний и. Провідміняємо слово:

О.в. – ким? чим? – миттю (закінчення ю, подвоєння букви т).

Або інше слово: радість – однина – кінцевий приголосний т, перед ним ще один приголосний с. Отже, при відмінювання подвоєння не відбувається:

О.в. – ким? чим? – радістю (закінчення ю).

Якщо при відмінювання слово підпадає ще під одне правило, то і воно спрацьовує. Наприклад слово верф.

Що воно означає?

ВЕРФ - Сукупність споруд на березі річки, моря і т. ін., де будують і ремонтують судна.

Коли ми починаємо відмінювати слово, в О.в. з’являється раптом апостроф. Звідки він?

Тут спрацювало правило: після б, п, в, м, a перед я, ю, є, ї при роздільній вимові ставимо апостроф.

О.в. – ким? чим? – верф’ю (закінчення ю).

Проте такі слова швидше винятки, що тільки підтверджують правила.

Завдання:

ü Провідміняти такі слова в однині та множині: піч, любов, свідомість.

ü Підкреслити кінцеві приголосні та закінчення в О.в. пояснити написання.

ü З одним зі слів в О.в. скласти речення.

ü Пояснити, чому не всі слова мають множину.

Переходимо до другої частини нашого уроку. Повторюємо словозміну іменників четвертої відміни!

Завдання:

ü Прочитайте статтю Олександри Сербенської з посібника «Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити».

ТЕЛЯ, ЯГНЯ...

Російська мова має три відміни іменників, що відповідають українським І-ІІІ відмінам. Але в українській мові є ще четверта відміна. Це два типи іменників середнього роду, а саме:

а) іменники, що при відмінюванні одержують суфікс -ен- (ім’я, плем'я);

б) іменники, що при відмінюванні дістають суфікс -ат- (-ят-).

Іменників першого типу дуже мало, вони зникають, іноді уподібнюються до іменників середнього роду другої відміни. Так, іменник ім'я нерідко замінюється іменником імено, знам’я — знамено.

Іменники, що при відмінюванні одержують суфікс -ат- (-ят-), становлять в українській мові численну групу. За лексичним значенням — це назви молодих тварин і птахів (теля, лоша, курча, горобеня, порося, щеня, кошеня, каченя, курча, вороня...). Сюди належать і назви малих предметів (санчата) чи пестливі назви частин тіла (оченята, ноженята, рученята). Уживаються тільки у формі множини. Одержавши суфікс -к (о), іменники на означення молодих і малих тварин переходять до другої відміни: телятко, кошенятко, поросятко...

Зразок відмінювання:

Однина	Множина
Н. ім’я лоша теля	імена лошата телята
Р. імені лошати теляти	імен лошат телят
Д. імені лошаті теляті	іменам лошатам телятам
З. ім’я лоша теля	імена лошата, лошат, телята, телят
О. ім’ям, лошам телям	іменами лошатами телятами
М. іменем, імені лошаті теляті	іменах лошатах телятах

У назвах тварин знахідний відмінок множини може бути рівний називному або родовому: пасу телят або пасу телята.

У російській мові такої відміни іменників немає. Лексично адекватні іменники утворюються за допомогою суфікса -енок: цыплёнок, телёнок, ведмежонок і належать до другої відміни. Запозичати ці утворення до української мови немає потреби.

Завдання:

ü Поставте іменники III і IV відмін у родовому й орудному відмінках однини та поясніть їх правопис.

Галузь, подорож, сталь, міць, височінь, загибель, жовч, якість, доповідь, смерть, відповідь, галченя, гуся, хлоп'я, далечінь, мідь, голуб'я, коліща.

ü Поставте іменники в орудному відмінку однини і випишіть у колонку:

1) спочатку ті, у яких букви подвоїлися;

2) потім ті, у яких букви не подвоїлися;

3) за ними ті, у яких вжито апостроф.

Зніяковілість, емаль, шерсть, подорож, кров, смерть, ожеледь, жовч, верф, вживаність, снасть, Об, радість, гниль, старість, далеч, мати.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте закінчення вислову В. О. Сухомлинського «Треба тонко відчувати три речі: …

Сподіваюся, що ці вправи не були для Вас складними.

Тепер пропоную тестування:

1. До третьої відміни належать усі іменники варіанта:

А вість, якість, куліш;

Б постать, мати, стать;

В тінь, нежить, гармонь;

Г повінь, осінь, Сибір;

Д печать, лінь, стиль.

2. До четвертої відміни належать усі іменники варіанта:

А плем’я, полум’я, ім’я;

Б сім’я, дитина, курчатко;

В маля, дівча, ластовенятко;

Г козеня, курча, слоненя;

Д тім’я, ведмежа, криця.

3. В О. в. однини подовжуються всі іменники в рядку:

А сіл..ю, міц..ю, кров..ю, радіст..ю;

Б ненавист..ю, матір..ю, міц..ю, ніжніст..ю;

В піч..ю, блакит..ю, річ..ю, печал..ю;

Г памороз..ю, свіжіст..ю, жовч..ю, дикіст..ю;

Д емал..ю, шерст..ю, верф..ю, гнил..ю.

4. Суфікси -ат-, -ят- з’являються при відмінюванні всіх іменників у рядку:

А вим’я, плем’я, зайча, ягня;

Б ім’я, курча, лоша, дівча;

В пташеня, вовченя, тім’я, ластів’я;

Г дитинча, білча, козеня, дівча;

Д цуценя, кошеня, слоненя, плем’я.

5. В О. в. однини всі іменники пишуться з апострофом у рядку:

А щиріст..ю, кров..ю, памороз..ю, свіжіст..ю;

Б зелен..ю, блакит..ю, Об..ю, сіл..ю;

В жовч..ю, зніяковіліст..ю, старіст..ю, подорож..ю;

Г смерт..ю, снаст..ю, матір..ю, далеч..ю;

Д кров..ю, Перм..ю, верф..ю, любов..ю.

6. Суфікс -ен- з’явяляється при відмінюванні всіх іменників у рядку:

А слоненя, маля, теля, ім’я;

Б плем’я, вим’я, тім’я, ім’я;

В дівча, хлоп’я, білча, мишеня;

Г ягня, дитя, вим’я, маля;

Д плем’я, вим’я, тім’я, сім’я.

7. Правильно записано всі слова в рядку:

А річчю, верф’ю, любов’ю, сіллю;

Б радістью, ніччю, заздрісттю, нехворощу;

В міццю, залежністю, матір’ю, халатністю.

Г кроввю, милістю, блакит’ю, кревністю;

Д сілью, нехворощ’ю, Оббю, далеччу.

8. Укажіть, у яких рядках тільки іменники на позначення малих істот:

А зайча, дитя, маля, дівча;

Б теля, курча, жирафеня, козеня;

В ім’я, ягня, білча, цуценя;

Г дитя, маля, хлоп’я, плем’я;

Д свиня, кошеня, ластів’я, горобеня.

9. Укажіть, у яких рядках правильно утворені форми Р. в. множини іменників ІІІ відміни:

А зустрічей, ночей, тіней, розповідей;

Б областів, розповідей, подорожів, тінів;

В речей, смертей, матерей, вживаності, радостей;

Г матерів, подорожей, костей, тіней;

Д ночів, матерів, печалей, речей.

10. Увідповідніть іменники з їхніми відмінками:

1 імен	А Р. в однини
2 курчаті	Б Р. в. множини
3 лошам	В Д. в. однини
4 племені	Г О. в. множини
5 з кошенятами	Д О. в. однини

І останнє завдання:

Пояснити значення поданих слів, провідміняти їх та ввести у речення: нехворощ, розкіш, повінь.

Підберіть до слів ілюстрації.

А я підібрала зі словом «розкіш» вірш. При бажанні прочитайте його за посиланням: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660203

Учні, Ви добре попрацювали, сподіваюся, що урок Вам сподобався.