Практична риторика. Мистецтво відповідати на запитання.

Шановні учні!

Дистанційно протягом кількох продовжуємо вивчати надзвичайно потрібну для Вас велику тему: Практична риторика.

На минулих уроках ми розглядали ось такі теми:

·        Практична риторика. Суперечка як вид комунікації. Різновиди суперечки.

·        Правила ведення суперечки.

Сьогодні ми спробуємо розібратися, як будувати свій виступ таким чином, щоб це було переконливо та схиляло аудиторію на ваш бік.

·         Аргументи й докази.

·         Полемічні прийоми.

Сьогодні опануємо Мистецтво відповідати на запитання.

Завдання нашого уроку:

·        З’ясувати, які бувають запитання;

·        усвідомити важливість уміння правильно відповідати на запитання;

·        дізнатися, як краще відповідати перед аудиторією;

·        формувати вміння правильно говорити в усному мовленні;

·         користуватися словниками, довідковою літературою й електронними ресурсами для перевірки й удосконалення власного рівня ораторських здібностей.

Міжпредметні зв’язки: Українська література, історія, мистецтво, риторика, психологія та філософія.

Запишіть виділені визначення у зошити, або роздрукуйте матеріали уроку:

Отже, розпочинаємо з визначення:

Відразу подаю два визначення спільнокореневих, співзвучних та семантично схожих слів: запитання та питання.

Ну і чому різниця?! Відмінність непомітна на перший погляд, але вона є.

Деякі мовознавці радять розрізняти ці два слова:

Запитання – звернення до когось, яке потребує відповіді, вимога, прохання з приводу чогось; запит.

Питання – справа, проблема, що потребує розв’язання, обговорення чи дослідження. Знак питання.

Для усвідомлення сутності цих понять розгляньте ілюстрацію.

Отже, що чекає на Вас під час публічних виступів, суперечок, дебатів чи обговорень? Запитання чи питання?

Відповідь: і те, й інше. Запитання Вам буде ставити Ваш опонент, чи допитливий слухач. Питання – це основні тези вашого виступу, проблеми, які доведеться піднімати та вирішувати протягом бесіди. Розглянути певні питання частіше будете пропонувати саме Ви.

Наприклад:

Питання: Екологічна ситуація на Сумщині.

Запитання: Чому Вас хвилює саме екологічна ситуація на Сумщині?

Коли ми розібралися з цими поняттями, треба поглибити знання про предмет нашої розмови: запитання.

«Уміння ставити розумні запитання  вже є важливою і необхідною ознакою розуму або проникливості. Якщо запитання саме по собі безглузде і вимагає даремних відповідей, то крім сорому для того, хто питається, воно має іноді ще той недолік, що спонукає необачного слухача до безглуздих відповідей і створює смішне видовище: один (за висловом стародавніх) доїть козла, а інший тримає під ним решето », - писав німецький філософ І. Кант.

Здатність полемістів правильно формулювати запитання і вміло відповідати на них багато в чому визначає ефективність публічної суперечки.

Правильно поставлене запитання дає можливість уточнити точку зору опонента, отримати від нього додаткові відомості, зрозуміти його ставлення до обговорюваної проблеми. Вдала відповідь зміцнює власну позицію полеміста, посилює аргументацію висунутої тези.

Запитання  являє собою одну з логічних форм. Спирається воно, як правило, на певну систему знань. Всяке запитання включає в себе насамперед вихідну інформацію, яка називається базисом або передумовою питання.

Щоб поставити запитання, необхідно мати вже якесь уявлення про предмет обговорення. Щоб відповісти на запитання, теж потрібні знання, здатність правильно оцінити зміст і характер предмета обговорення.

Методом запитань і відповідей віртуозно володів Сократ.

У Древній Греції були зроблені і спроби визначити правила постановки запитань.

У сучасній науковій, навчальній та методичній літературі існують різні класифікації запитань і відповідей.

Познайомимося спочатку з найбільш поширеними типами запитань.

Типи запитань:

1.Уточнюючі й заповнюючі запитання

Уточнюючі (закриті) запитання спрямовані на з'ясування істинності чи хибності вираженого в них судження. Наприклад: «Чи правда, що цього року при школі відкривається літній спортивний табір?»;

 У пропозиціях, що містять закриті питання, вживається частка Чи, яка є їх граматичним ознакою. Відповідь на такі питання, як правило, обмежений словами: так чи ні.

Заповнюючі (відкриті) запитання пов'язані із з'ясуванням нових знань щодо подій, явищ, предметів, що цікавлять слухача.

Граматичними ознаками таких запитань є питальні слова: хто, що, де, коли, як, чому і ін.

 Так, наведені вище закриті запитання можна перетворити у відкриті: «Коли при школі буде відкритий літній спортивний табір?»

2. Прості і складні запитання

Прості запитання не можуть бути розчленовані, вони не включають в себе інші запитання.

Складні питання можна розбити на два або кілька простих.

Складні питання нерідко викликають труднощі у співрозмовника, можуть заплутати їх, тому в дискусії, полеміці рекомендується користуватися простими питаннями.

3. Коректні і некоректні запитання

Запитання розрізняються і за формою. Якщо їх базисом, передумовами є істинні судження, то запитання вважаються логічно коректними (правильно поставленими).

Логічно некоректними (неправильно поставленими) називаються запитання, в основі яких помилкові або невизначені судження, або ті, що по суті не мають ніякого відношення до предмету розмови.

У запитаннях відбивається також ставлення до мовця, прагнення або підтримати, або дискредитувати його і висловлені ним судження в очах присутніх:

4. За характером запитання бувають:

·        нейтральними

·        доброзичливими

·        недоброзичливими

·        ворожими

·        провокаційними.

Тому необхідно щодо формулювання питання, по тону голосу визначити характер запитання, щоб правильно виробити тактику поведінки.

На нейтральні і доброзичливі питання слід відповідати спокійно, прагнучи якомога ясніше пояснити те чи інше висловлене положення. Важливо проявити максимум уваги і поваги до запитувача, навіть якщо питання сформульовано неточно, не зовсім грамотно. Неприпустимі роздратування і зневажливий тон.

Однак не можна забувати, що в дискусії, полеміці запитання деколи ставляться не для того, щоб з'ясувати суть справи, а щоб поставити опонента в незручне становище, висловити недовіру до його аргументів, показати свою незгоду з його позицією, одним словом, здобути перемогу над супротивником.

Відповідаючи на недоброзичливі запитання, слід виявити їх провокаційну суть, оголити позицію опонента і дати відкритий бій.

5. Гострі запитання

У ході обговорення проблем нерідко ставляться гострі запитання: актуальні, життєво важливі, принципові.

Відповідь на такі питання вимагає від полеміста певної мужності і відповідної психологічної підготовки.

Полемісту не слід ігнорувати поставлені запитання, ухилятися від них, необхідно давати правдиву і чесну відповідь.

Види відповідей

«Яке питання, така відповідь» - говорить народна мудрість.

Відповіді теж класифікуються по-різному.

1.    За змістом розрізняють правильні і неправильні відповіді.

Якщо у відповіді містяться судження істинні і логічно пов'язані із запитанням, то вона вважається правильною.

2.    За обсягом вираженою інформації відповіді бувають короткими і розгорнутими.

 Незалежно від виду і характеру запитання полемісту слід суворо дотримуватися основного принципу - відповідати на запитання лише в тому випадку, коли до кінця зрозуміла його суть, коли знаєш правильну відповідь.

 У суперечці дуже цінується дотепна відповідь. Винахідливість полеміста, його вміння зорієнтуватися в обстановці, знайти найбільш точні слова для даної ситуації, швидкість реакції допомагають вийти зі скрутного становища.

 У суперечках нерідкими бувають ситуації, коли полемісти з різних причин намагаються ухилитися від поставлених питань. Іноді вони просто пропускають питання, як кажуть, мимо вух, як би не помічають його.

 Найбільш поширеним в суперечці вважається «відповідь питанням на питання». Не бажаючи відповідати на поставлене запитання або відчуваючи труднощі в пошуках відповіді, полеміст на питання опонента ставить зустрічне питання. Якщо противник починає відповідати, значить, він попався на цей прийом.

 Вдаються полемісти і до такої своєрідного виверту, як «відповідь в кредит *. Зазнаючи труднощі в обговоренні проблеми, вони переносять відповідь на «потім», посилаючись на складність запитання.

 ПАМ'ЯТКА

 Якщо ви хочете отримати точні та ясні відповіді, подумайте про формулювання вашого запитання.:

Воно повинне бути чітким і коротким.

 Користуйтеся простими питаннями.

Усі запитання повинні бути коректними, правильно поставленими. 

 Не змішуйте звичайне питання з риторичним. Риторичне питання - це твердження чи заперечення у формі питання. Риторичне питання не потребує відповіді. Він є засобом емоційного впливу на слухачів, збудження їхньої уваги.

Завдання для Вас:

На тему, яка Вас хвилює, підібрати 5 запитань та відповідей на них.

Наприклад:

Тема: проблема водного балансу у природі.

Запитання: Що впливає на кількість та якість води у природніх водоймах?

Відповідь: На кількість та якість води у природніх водоймах впливають кліматичні зміни, господарська діяльність людини, зміни ландшафту та скорочення лісових масивів.