Правила ведення суперечки

Шановні учні!

Ми продовжуємо вивчати нову велику і надзвичайно цікаву та корисну тему: Практична риторика.

Прочитайте визначення, якщо Ви не пам’ятаєте, що означає цей термін.

Риторика - це теорія ораторського мистецтва, наука і водночас мистецтво переконуючої комунікації, що становить фундамент професіоналізму представників багатьох гуманітарних фахів: політика, вчителя, журналіста, юриста, менеджера…

·         практична риторика (розглядає предмет і зміст усного публічного виступу, текст виступу, образ оратора, логічну культуру оратора, мовленнєву культуру оратора, композицію і стиль виступу, психологію аудиторії, взаємодію оратора та аудиторії, спілкування з аудиторією як творчий процес, полемічне мистецтво оратора тощо).

На минулому уроці ми розглядали ось таку тему: Практична риторика. Суперечка як вид комунікації. Різновиди суперечки.

Продовжуємо працювати, тема цього уроку така: Правила ведення суперечки.

Також я підібрала до уроку епіграф: 

“ЄДИНИЙ СПОСІБ ДОСЯГТИ КРАЩОГО

 РЕЗУЛЬТАТУ B СУПЕРЕЧЦІ – 

це ухилитися від суперечки”.

Дейл Карнегі, 

“Як завоювати друзів і 

впливати на людей”.

З минулого уроку Ви знаєте, що…

Суперечка - це зіткнення думок або позицій, у ході якого кожна із сторін аргументовано відстоює своє розуміння обговорюваних проблем і прагне спростувати аргументи іншої сторони. (це визначення уже є у Ваших зошитах)

Завдання нашого уроку:

·        усвідомити сутність суперечки;

·        зрозуміти її мету у спілкуванні;

·        дізнатися, як краще побудувати суперечку;

·        вивчити правила ведення суперечки;

·        формувати вміння правильно говорити в усному мовленні;

·         користуватися словниками, довідковою літературою й електронними ресурсами для перевірки й удосконалення власного рівня ораторських здібностей.

Міжпредметні зв’язки: Українська література, історія, мистецтво, риторика, психологія та філософія.

Учні, ви вже знаєте, що суперечка виникає внаслідок зіткнення думок чи позицій. Також таку ситуацію можна умовно назвати конфліктом інтересів.

Поясню, чому саме умовно. Справа в тому, що у юриспруденції є таке поняття:

 Конфлікт інтересів — правове поняття; ситуація, за якої сторона, що укладає угоду, потенційно може одержати безпосередню вигоду, здійснюючи дії, які завдають збиток іншій стороні.

Ми ж розглядаємо мовну ситуацію. Суперечку. Незважаючи на те, що суперечки часто виникають у звичайних, навіть банальних ситуаціях, всеодно це є своєрідним конфліктом інтересів: поразка одного може принести безпосередню вигоду іншому. Частіше всього таке буває у побуті, в особистих стосунках, у робочій обстановці… цей список можна продовжувати, але справа не в ситуації, що склалася, а в мовному двобої, що здатен або погасити конфлікт з найменшими втратами для обох сторін, або розбурхати полум’я ворожнечі між співрозмовниками на довгий час.

Суперечка може бути конструктивною, тобто направленою на вирішення проблеми, та деструктивною, тобто такою, що погіршує становище, що склалося, та заводить розмову у тупик.

Конструктивна суперечка на певних етапах спілкування навіть потрібна, саме завдяки їй можна врешті-решт довести свою правоту, чи дійти згоди.

Деструктивна суперечка навпаки – забере у Вас багато сил, енергії, нервів та часу, а в результаті конфлікт лише посилиться та може швидко перейти у площину ворожнечі чи навіть порушення прав людини.

Отже, якщо ви бачите, що Ваш співрозмовник налаштований вороже, не бажає чути ваші аргументи, ображає Вас та відповідає агресивно, при можливості відмовтеся від суперечки взагалі, бо є усі шанси отримати замість бажаної перемоги у мовному двобої ворога на все життя та попсовану нервову систему.

Для того, щоб не перетворювати суперечку на сварку, варто користуватися такими правилами:

Правила ведення суперечки

1.Починайте заперечувати тільки тоді, коли ви впевнені, що думка співрозмовника дійсно суперечить вашій .

2.Спочатку наводьте тільки сильні доводи, а про слабкі говоріть після і ніби мимохіть.

3.Спростовуйте фактами, показом того, що теза протилежної сторони не випливає з аргументів чи що висунута опонентом теза не доведена. Можна показати хибність висловленої думки чи аргументів, спираючись на те, що висновки, які випливають з них, суперечать дійсності. Не наполягайте на запереченні доводів опонента, якщо вони ясні й очевидні.

4.Стежте за тим, щоб у ваших міркуваннях не було логічних помилок.

5.У процесі суперечки намагайтеся переконати, а не уразити опонента, пам’ятаючи, що повага до чужих переконань не тільки ознака поваги до чужої особистості, але й ознака широкого і розвиненого розуму .

6.Умійте зберігати спокій і володіти собою , постарайтеся знайти вдале сполучення спокійної й інтонації, що атакує.

Також можна скористатися таблицею, що дає порівняльну характеристику тактичних прийомів при веденні суперечки.

Суперечка, як і будь-яка боротьба, відбувається за певними правилами, які передбачають використання одних тактичних прийомів і забороняють інші. Якщо ці правила порушують, то суперечку припиняють або ж вона переростає в конфлікт. Дотримання правил ведення суперечки дає змогу гідно вийти з будь-якого інтелектуального змагання й зберегти повагу до себе незалежно від результатів.

Правила ведення суперечки

Не потрібно / Не можна	Потрібно
• говорити занадто довго та занадто часто;	• вступати в суперечку лише за згодою іншої людини;
• перебивати опонента, окрім необхідності уточнення певного поняття, положення;	• критикувати висловлення, позицію, а не людину;
	• на початку розмови домовитися про значення термінів, дефініцій;
• говорити занадто довго та занадто часто;
	• поважати погляди всіх учасників суперечки;
• перебивати опонента, окрім необхідності уточнення певного поняття, положення;
	• бути непоступливим, але тільки в тому випадку, якщо ви впевнені у своїй правоті й можете її обґрунтувати;
• дискутувати чи сперечатися стосовно тих питань, які є аксіомами (не потребують доведення);
	• сперечатися, озброївшись фактами й аргументами;
• змінювати чи підмінювати тему суперечки іншою;
	• наголошувати в різних контекстах на основних положеннях, поняттях кілька разів, щоб вашу позицію запам’ятали й закріпили;
• замінювати розумні, логічні докази емоціями й з’ясуванням суто особистісних стосунків;
• викладати зразу всі положення чи аргументи. Послідовно підкидайте аргументи, але завжди майте про запас що сказати;	• демонструвати спокій, витримку, доброзичливість, толерантне ставлення до опонента;
	• уміти визнавати себе неправим, завжди бути готовим відступити, попросити вибачення;
• усе заперечувати, бути впертим.
Можна погодитися з певними положеннями опонента, а відтак заперечити йому в найсуттєвішому;
	• поводити себе у випадку поразки чемно й гідно
• переходити «на особистості»;
• підвищувати тон, зриватися на крик

Культура мовлення

Важливу роль у суперечці відіграє культура мовлення. Уміле й безпомилкове використання лексичних засобів, відсутність штампів, неординарність мовленнєвої поведінки, урахування мовленнєвого рівня й досвіду супротивника позитивно впливають на процес обговорення, на психологічний стан учасників, сприяють усуненню емоційного напруження. Недбалість у доборі слів чи збіднений словниковий запас може негативно позначитися не тільки на авторитеті мовця, а й на його позиції.

Зверніть увагу!

Обов’язковою умовою будь-якої суперечки є чітка визначеність тези, яка не допускає двозначності. Інакше суперечка буде безпредметною й марною.

Також ще один цікавий варіант правил ведення суперечки можна побачити тут: https://inspired.com.ua/practice/people/8-pravyl-superechky-yak-dovesty-svoyu-dumku-i-ne-posvarytysya/

Учні, знайте, що є коректні та некоректні прийоми, які можуть використовувати співрозмовники під час суперечки.

Прийоми пасток у суперечці (некоректні прийоми)

Пастка у суперечці – непорядний прийом, який свідомо застосовується малокультурною людиною для того, щоб утруднити своєму противникові проведення спору. За суттю пастки є порушення принципів вірного мислення і законів логіки, тому у науковому спорі вони неприпустимі. Серед оман, яких треба уникати, науковці зокрема виділяють:

Пастки логічного характеру:

·         Софізми – свідоме порушення певних правил і законів раціонального теоретичного мислення. Усі численні види софізмів навряд чи доречно наводити, бо кожному з законів логіки, правил визначення, поділу тощо належить його перекручення;

·         Антиномії – логічно парадоксальні ситуації, які містять у міркуванні певні дефекти, для яких у логіці не знайдено певного рішення. Наприклад, антиномією буде таке доведення "З окремих піщинок чи інших предметів неможливо скласти купу. Якщо ви взяли одну піщинку – то це явно не купа, дві – також не купа. І ніколи не з купи неможливо отримати купу, додаючи одну піщинку". У цій антиномії важливим є слово "купа" – особливість якого полягає у тому, що немає певного проміжку, коли щось стає купою - і цим можна недобросовістно користуватися у суперечці.

Пастки соціально-психологічного характеру:

·         "Принада" – бажаючи схилити опонента до прийняття тези, пропонент підкуповує його лестощами, стверджуючи, наприклад, що він, як людина прониклива, ерудована і інтелектуальна, повинен погодитися з тезою;

·         "Приниження" – якщо теза відкидається опонентом не аргументовано, то він може підкреслювати негативні риси пропонента як особистості (уявні чи такі, які справи не стосуються) – неосвіченість, необізнаність у даній галузі;

·         "Самозвеличення" – одна з сторін суперечки може вдаватися до афішування власних здобутків, звань, титулів, посад тощо, щоб непрямо сказати "З ким ви зібралися вести суперечку?!";

·         "Мнима проникливість" – неаргументовано відкидаючи тезу, людина може туманно розказувати, що вона просто стовідсотково відчуває, що її не можна прийняти;

·         "Апеляція до здорового глузду" – до неї можуть вдаватися люди консервативні, які безпідставно відкидають тезу, керуючись так званим "здоровим глуздом" щоб не прийняти новітні, передові ідеї;

·         "Апеляція до зиску" або "Кому це вигідно?" – замість логічного обґрунтування або спростування тези сторона суперечки починає агітувати за його прийняття (або неприйняття) в силу його вигідності (невигідності) з моральної, політичної, ідеологічної точки зору;

·         "Апеляція до вірності" – замість доведення чи спростування тези люди апелюють до вірності традиціям, ідеям, партійним переконанням, особистій відданості ідеям якоїсь людини,

·         "Досказування" – пастка криється у фразах "дозвольте я завершу Вашу думку", "Мені зрозуміло, куди Ви хилите і що хочете сказати", "Неважко передбачити продовження Вашої думки". Слід відзначити, що такі фрази не будуть спробою пастки, якщо висновки самі напрошуються – інша справа, коли сторона намагається перекрутити думки іншої сторони;

·         Пастка "А завтра…" – якщо ступінь організованості мислення протилежної сторони невисока, то вдаються до таких фраз замість аргументації доведення чи спростування: "Сьогодні нам пропонують прийняти вірним це положення, а завтра запропонують прийняти …";

·         "Ярлик" – однозначна, бездоказова оцінка стверджень суперника, яка не містить ніякої аргументації. Приводиться з метою дискредитації – "Ваша теза утопічна, хибна, грає на руку …";

·         "Демагогія" – явне перебільшення наслідків прийняття або неприйняття тези, перекручене представлення наслідків;

·         "Філософія" – широко вживається багатьма людьми схильність говорити "мудрованою мовою", наукоподібно, без необхідності застосовуючи терміни. Таким чином сторона у суперечці, не маючи аргументів, домагається здобути враження мудрості і глибокодумності;

·         "Тріскотня" – ошелешення, приголомшення надвисоким темпом мови, численної кількості думок;

·         "Вдовблювання" – пастка полягає у поступовому приученні аудиторії до якоїсь думки, яка подається як очевидна;

·         "Багатозначна недосказаність" – людина, відчуваючи брак аргументів, замість них приймає глибокодумний і багатозначний вигляд, який говорить про те, що він "міг би привести ще аргументи, але не вважає за потрібним це робити";

·         "Слабка ланка" – з висунутої пропонентом тези і аргументів опонент обирає найслабкіший, спростовує його у різкій формі і підносить справу так, що ніби то і інші доводи є невірними;

·         "Уявна неуважність" – людина умисно "забуває" ті доводи супротивника, проти яких не має відповідей;

·         "Доведи сам" – Свої аргументи пропонент не приводить і задачу доказу переносить на опонента, говорячи "а що Ви, власне, маєте проти?". Якщо опонент іде на оману і аргументовано критикує тезу, то пропонент намагається вести суперечку навколо цих аргументів;

·         "Симуляція нерозуміння" – не знаючи, як заперечити, людина намагається представити справу так, ніби то він не розуміє слів суперника;

·         "Механічні пастки" – використання відволікаючих жестів, фізичної дії на опонента.

Деякі пастки організаційного характеру:

·         ілюструють упереджену або малокультурну тактику проведення суперечки, дискусії:

·         "Брати горлом" – не бажаючи сприймати тезу, людина підвищує тон, перебиває, не дає можливість висловити думку;

·         "Надати перше слово корифеям" – цілеспрямоване формування установки;

·         Обговорення тимчасово припиняється перед виступом людини, чия позиція не подобається;

·         Одних виступаючих жорстко обмежують у регламенті, інших – ні;

·         Використання заморення аудиторії для того, щоб без обговорення прийняти певну тезу.

Коректні прийоми ведення суперечок

Вчіться правильно розкривати зміст понять, пояснювати значення термінів.

Під час суперечки звертайте увагу на поведінку свого опонента. Спробуйте зрозуміти мотиви його дій і висловлювання, враховуйте індивідуальні особливості його характеру, манеру сперечатися. Намагайтеся правильно порівнювати свої здібності і можливості з силами суперечниками.

Ставтеся з повагою до поглядів і переконань свого опонента. Якщо ви не згодні з його точкою зору, рішуче спростовуйте її, приводьте переконливі аргументи на захист своєї позиції, але не принижуйте достоїнства вашого противника, не ображайте його різними словами, не вдавайтеся до грубощів. Говоріть в спокійному і дружньому тоні.

Побажання або вимога уникати всіляких суперечок і постійно прямувати до примирення невиправдане і просто нездійсненне. Суперечка об’єктивна і необхідна, тому що вона є однією з невід’ємних особливостей спілкування між людьми і досягнення ними взаєморозуміння.

Всіляка суперечка повинна, як вже зазначалося, мати свою тему, свій предмет. Це – очевидна вимога до суперечки, але інколи навіть вона порушується.

Ще одна умова плідності суперечки: її тема не повинна змінюватися, або замінятися іншою на всьому протязі суперечки.

Більшість суперечок закінчується тим, що її учасники стверджуються у своїй правоті.

Коректні прийоми (методи) ведення суперечок:

У ході аргументації користуйтеся тільки тими аргументами, які ви і ваш опонент розумієте однаково.

Не применшуйте значимості сильних аргументів опонента.

Краще, навпаки, підкреслюйте їхню важливість і своє правильне розуміння.

Якщо ваш аргумент не приймається, усвідомте, чому.

Можливо, на цьому аргументі не варто наполягати.

Свої аргументи, не пов'язані з тим, що говорив опонент, наводьте після того, як ви відповіли на його докази.

Обмежуйте кількість своїх аргументів.

Зайва переконливість завжди викликає відсіч, тому що перевага партнера в суперечці завжди oбразлива.

Наведіть один-два яскравих аргументи, і, якщо дoсягнуто бажаного ефекту, обмежтеся цим.

Кажіть не тільки про плюси своєї пропозиції, але й про мінуси.

Цим ви додасте їй більшої об'єктивності.

Використовуйте тільки ті аргументи, які приймає ваш опонент.

Не плутайте факти з думками.

Подавайте аргументи, демонструючи повагу до партнера і його позиції.

Друга легше переконати, ніж ворога.

Посилання на авторитет, відомий вашому опоненту і такий, що сприймається ним теж як авторитет, підсилюють можливості ваших аргументів.

Шукайте їм авторитетне підтвердження.

Не спростовуйте докази партнера, a, визнаючи їхню правомірність, переоцінюйте їхню силу й значимість.

Підсилюйте значимість втрат у випадку прийняття його позиції чи зменшуйте значимість вигод, очікуваних партнером.

Не прагніть швидко переконати опонента.

Краще йти поступовими, але послідовними кроками.

Завдання: сформувати свою тезу та обгрунтувати її відносно думки відомого американського письменника, педагога, лектора, психолога та оратора-мотиватора Дейла Карнегі про суперечку:

Уникайте суперечок, подібно до того, як ви уникаєте гримучих змій і землетрусів.

У дев’яти випадках з десяти після закінчення спору кожен з його учасників стає переконаний більш твердо, ніж будь-коли раніше, у своїй абсолютній правоті.

Ви не можете виграти суперечку. He можете, тому що програвши її — ви програєте, але й вигравши, ви програєте теж. Чому? Припустимо, що ви перемогли над своїм опонентом і вбили його своїми аргументами наповал, довівши йому, що він нічого не вартий у даному питанні. І що тоді? Ви відчуваєте себе чудово! A він? Ви змусили його випити чашу приниження. Ви поранили його гордість. І ваш тріумф викличе y нього тільки спрагу помсти. Таким чином: «Той, кого переконали проти волі, залишається при своїй думці».

Ось вам блискучий приклад. Кілька років тому до мене на курси надійшов один дуже войовничий за характером ірландець на ім’я Патрік Дж. О’Хейр. Освіта у нього було невелика, але сперечатися він любив страшенно. У минулому він був шофером, а до мене прийшов тому, що став займатися, втім без жодного успіху, продажем вантажних автомобілів. Шляхом нескладних розпитувань вдалося з’ясувати, що він постійно заводив суперечки і настроював проти себе людей, яким намагався нав’язати свої вантажівки. Варто було передбачуваному покупцеві сказати що-небудь невтішне, наприклад, про вантажівки фірми «Уайт мотор компані», у якій служив Патрік, як він уже готовий був перегризти йому горлянку. У ті дні цей сперечальник брав незліченні перемоги в суперечках. Згодом він розповідав мені: «Часто я виходив з кабінету ділової людини, кажучи самому собі: “Я змусив все-таки цю пташку замовкнути».

Моє перше і невідкладне завдання було не в тому, щоб навчити Патріка вести розмову, а в тому, щоб навчити його утримуватися від розмов і уникати словесних баталій.

На даний час містер О’Хейр — одна із зірок серед агентів з продажу товарів фірми «Уайт мотор компані» в Нью-Йорку. Як він цього досяг? Ось його історія у власному викладі:

«Якщо я входжу до кабінету покупця і він мені каже: «Що? Вантажівки Уайта? Так це ж — барахло. Я не візьму жодної, давайте мені їх хоч задарма. Я збираюся купити вантажівки у Хузейта». У подібних випадках я тепер кажу: «Безперечно, вантажівки Хузейта — дійсно відмінні вантажівки. Купуючи у Хузейта, ви ніколи не помилитеся. У нього прекрасна фірма і люди працюють на совість».

Тут мій покупець замовкає. Для спору в нього немає приводу. Коли він говорить, що Хузейт кращий, і я погоджуюся з ним, він змушений замовчати. He може ж він весь день бубоніти одне і те ж, якщо я з ним і так вже погодився. Тоді ми залишаємо Хузейта в спокої, і я починаю розповідати про хороші сторони вантажівки Уайта.

Були часи, коли від репліки, подібної до цієї, я негайно ставав червоним, як апельсин, і починав на чім тільки світ стоїть «громити» вантажівки Хузейта. І, чим більше я їх критикував, тим наполегливіше мій можливий покупець їх захищав, і тим переконливіше для нього ставали переваги продукції мого конкурента над тією, яку пропонував я. Зараз, озираючись назад, дивуюся, як взагалі я міг що-небудь продати. Я втратив роки життя в суперечках. Тепер я тримаю язика за зубами. Це набагато вигідніше.

«Як любив говорити мудрий старий Бенджамін Франклін: «Якщо ви сперечаєтеся, гарячкуєте і доказуєте, ви можете часом здобути перемогу, але це буде даремна перемога, тому що ви ніколи не завоюєте пошани і прихильності вашого опонента».

Отже, зважте гарненько, що для вас краще: чисто зовнішня, академічна перемога або добра воля людини. Досягти разом того й іншого можна дуже рідко.

Отож,  Чи погоджуєтесь ви з думкою Д. Карнегі? Під час відповіді використовуйте слова та сполучення слів: я думаю, що...; я не сумніваюсь у тому...; мені здається...; з цього приводу в мене інша думка...; я дотримуюсь іншої думки...; я впевнений, що...; зараз побутує думка, що...; можливо, не всі згодні з тим, що...; на мій погляд...; зауважу що...; у народі кажуть...; я переконаний у тому, що...; я абсолютно згоден із тими, хто...; я повністю поділяю точку зору....

Дякую за увагу та бажаю успіхів у навчанні!