Урок літератури. "Київські неокласики", Максим Рильський

Доброго здоров’я, учні!

Вас вітає викладач української літератури Наталія Матвієвська.

Карантин триває і продовжується наша спільна дистанційна освіта.

Ще раз нагадую, що ми вивчаємо українську літературу за програмою, що була розроблена МОН України. Ця програма передбачає роботу у рамках певної теми протягом кількох уроків.

Ми багато уроків поспіль вивчаємо творчість митців «розстріляного відродження». Наступний блок уроків теж продовжує цю сумну тему.

Зараз ми розпочинаємо вивчати таку тему: «Київські неокласики» Максим Рильський».

На жаль, часу на ознайомлення із творчістю цієї літературної групи передбачено дуже мало. А шкода, бо кожен із «п’ятірного грона неокласиків» вартий не однієї години вивчення. Ми ж маємо лише дві академічні години для того, щоб розібратися в усіх нюансах цього незвичайного літературного явища.

Отож, на цьому уроці ми розглянемо тему:

«Київські неокласики». Максим Рильський. Група «київських неокласиків». Різногранний творчий шлях М.Рильського. Філософічність, афористичність його лірики. Захоплення красою та величчю світу («Солодкий світ!..»)

ТЛ: філософічність.

Завдання нашого заняття:

·        Дізнатися про групу і творчість «київських неокласиків»

·        Ознайомитися з біографією Максима Рильського, особливо творчою

·        Читати та аналізувати вірші поетів

·        Вивчити нові терміни з теорії літератури

·        Вивчити напам’ять один вірш Максима Рильського (на вибір)

Розпочнімо нашу роботу.

Хто ж такі ці «київські неокласики»?

Давайте спробуємо розібратися, керуючись логікою.

Якщо «київські», то, напевно мають відношення до столиці нашої держави. Тоді цілком логічним є нове запитання: яке саме відношення?

Варіанти: народилися в Києві, жили в Києві, творили в Києві…

Що ж обрати?

Так, жили і творили в Києві, у Києві об’єдналися у творчу групу, тому саме так їх і означили в історії розвитку української літератури.

Що ж саме мається на увазі під дивним словом «неокласики»?

Ми бачимо, що слово складається із двох основ: «нео», що означає «новий» та класики.

Ну про класичну музику, чи моду, чи зачіску ви, напевне, чули.

Класичний - виняткового значення, зразковий, визнаний кращим. Той, на якого рівнялися, брали за основу, за зразок, ідеальний.

«Неокласики» - нові класики? Тобто ті, хто робив щось зразкове, ідеальне, канонічне, але по-новому, особливо, сучасно, свіжо.

Мабуть, так.

Тут коротка і дуже інформативна довідка по темі: https://edera.gitbook.io/lit-lifehacks/rozdil-9/kyivski_neoklasyky

Також рекомендую переглянути відео по темі (починайте з 9-ї хвилини): https://www.youtube.com/watch?v=SW0GLzz3STQ

Отож, спробуємо розглянути творчі постаті усіх «київських неокласиків», цього «п’ятірного грона неокласиків», як влучно назвав себе та своїх побратимів по творчості Михайло Драй-Хмара в сонеті «Лебеді» - «гроно п'ятірних нездоланих співців»:

Лебеді

Присвячую своїм товаришам

На тихім озері, де мріють верболози,
давно приборкані, і влітку й восени
то плюскоталися, то плавали вони,
і шиї гнулися у них, як буйні лози.

Коли ж дзвінкі, як скло, находили морози
і плесо шерхнуло, пірнувши в білі сни, —
плавці ламали враз ті крижані лани,
і не страшні були для них зими погрози.

О, гроно п'ятірне нездоланих співців!
Крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,
що розбиває лід одчаю і зневіри.

Завдання: виписати з поезії порівняння, пояснити їх значення.

Ну ось Ви і ознайомилися з поезією одного з «київських неокласиків» - Михайла Драй-Хмари.

А тепер коротко про самого митця:

Михайло Драй-Хмара

·        Народився в Черкаській області в козацькій родині

·        Отримав гарну освіту

·        Поет, «неокласик», літературознавець, перекладач

·        Був професором кафедри українознавства Київського медичного інституту

·        Літературний почерк: ліричні емоції, його соковито-язичницька лексика наповнена неологізмами

·        Книги: “Проростень” (1926), монографія “Леся Українка” (1926).“Сонячні марші” та “Залізний обрій”(надруковані посмертно)

·        Батько літературознавиці, професорки Оксани Ашер.

·        Знищений радянською владою за сфабрикованими звинуваченнями

До речі, рекомендую пригадати визначення сонету, адже на уроці ми ще не раз зустрінемося з цим класичним видом поезії.

ТЛ: сонет (sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде чи абаб, абаб ввд, еед і т. п.

Микола Зеров називав сонет формою «ліро-епічної мініатюри окремої схеми». Найвищого розвитку досягає сонет у творчості неокласиків Миколи Зерова (його «Sonnetarium», виданий 1948 р. за кордо­ном, містить 85 оригінальних і 28 перекладних сонетів), Максима Рильського й інших.

Отож, Ви дізналися, як саме називав свою улюблену форму віршів Микола Зеров – ще один з «київських неокласиків».

А ось чудовий сонет про величне місто Миколи Зерова:

Київ з лівого берега

Вiтай, замрiяний, золотоглавий
На синiх горах... Загадався, спить,
I не тобi, молодшому, горить
Червлених наших днiв ясна заграва.

Давно в минулiм днi твоєї слави,
I плаче дзвонiв стоголоса мiдь,
Що вже не вернеться щаслива мить
Твого буяння, цвiту i держави.

Але, мандрiвче, тут на пiсках стань,
Глянь на химери барокових бань,
На Шеделя бiлоколонне диво:

Живе життя, i силу ще таїть
Оця гора зелена i дрiмлива,
Ця золотом цвяхована блакить.

З циклу "Київ"
1923

А тут: https://www.youtube.com/watch?v=vR96klZcNiE Ви можете почути поезію Миколи Зерова «Київ – традиція», до речі, важливо для Вашого успіху на ЗНО!

Завдання: порівняти вірші «Київ – традиція» та «Київ з лівого берега». Знайти спільні образи та мотиви, виписати в зошит.

Микола Зеров

·        Визнаний літературознавець, глибокий аналітичний критик, полеміст, лідер "неокласиків", майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії

·        Народився на Полтавщині

·        Навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету Святого Володимира,

·        Викладач, редактор

·        Професор, літературний діяч, критик

·         Збірки віршів: «Камена», «Калина», книжка "Од Куліша до Винниченка" (1929 р.).

·        У літературній дискусії 1925-1927рр Зеров-критик стає на бік М. Хвильового.

·        Знищений радянською владою за сфабрикованими звинуваченнями

А зараз ознайомимося з постаттю ще одного «неокласика»

Павло Филипович 

·        український поет і літературознавець

·         діяч українського національного відродження 1920-1930-тих років.

·        перекладач з французької та латинської мов, педагог, приват-доцент, професор.

·        Автор збірок поезій «Земля і вітер» (1922), «Простір» (1925), численних літературно-історичних досліджень.

·        Знищений радянською владою за сфабрикованими звинуваченнями

"Я - робітник в майстерні власних слів..."

Я  -  робітник  в  майстерні  власних  слів,
Та  всі  слова  я  віддаю  усім,
Будую  душі,  викликаю  гнів,
Любов  і  волю  вводжу  в  кожний  дім.

Натхнення,  втіху  чую  і  тоді,
Коли  учусь  у  давнього  митця,
Але  безжурні,  горді,  молоді
Лише  майбутнім  дихають  серця.

З  старої  бронзи  зброю  владних  слів
Переливаю  радо  на  вогні.
Під  невгамовним  подихом  вітрів
Безмежна  праця,  переможні  дні!

ЗЕМЛЯ І ВІТЕР. Київ, 1922.

Чудові вірші Павла Филиповича тут: https://www.youtube.com/watch?v=3GMDi4mWvAI

Завдання: виписати з поезій, які ви послухали, епітети на означення кольорів. Поміркувати, що вони символізують.

Наприклад: «білявий день» – світлий, ніжний, приємний, позитивний.

Не меш цікавою з точки зору літератури є постать німця за походженням, але щирого українця у серці Юрія Клена.

Юрій Клен – Освальд Бургард (1891 – 1947)

·        Народився у німецькій сім’ї на Поділлі

·        Навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету Святого Володимира.

·        Бачив голод, тюрму, війну, окупацію

·        Емігрант

·        Батько  В. Бурґгардта – професора української, іспанської та італійської мов 

Сковорода

Піти, піти без цілі і мети...
Вбирати в себе вітер і простори,
І ліс, і лан, і небо неозоре.
Душі лише співать: "Цвіти, цвіти!"

Аж власний світ у ній почне рости,
В якому будуть теж сонця і зорі,
І тихі води, чисті і прозорі.
Прекрасний шлях ясної самоти.

Іти у сніг і вітер, в дощ і хугу
І мудрості вином розвести тугу,
Бо, може, це нам вічний заповіт,

Оті мандрівки дальні і безкраї,
І, може, іншого шляху немає,
Щоб з хаосу душі створити світ.

 Завдання: продовжити речення: у вірші «Сковорода» Юрій Клен писав про…

І ось нарешті Максим Рильський!

Познайомтеся з поетичним словом письменника: https://www.youtube.com/watch?v=vAHxAagZjP0

Вірш «Солодкий світ», написаний у формі сонету, належить до ранньої лірики поета. Чому так гарно жити на світі? Мабуть, відчуття щастя складається з дрібниць: блакитно-біле небо, сонце, тонке віття дерев, погляд коханої. Вже цього досить, щоб, незважаючи на «довгі муки безсердечних літ», зрозуміти усю красу життя і сказати: «Солодкий світ».

Завдання: зробити аналіз вірша за схемою:

ü Тема

ü Ідея

ü Жанр

ü Римування

ü Віршований розмір

ü Художні засоби:

епітети

метафори 

порівняння

лексика старослов’янського походження

Інверсія

Риторичне питання

Завдання: опрацювати статтю з підручника про Максима Рильського https://pidruchnyk.com.ua/1237-ukrliteratura-avramenko-11klas.html – с. 37-38, скласти тезисний план, або створити мультимедійну презентацію про письменника.

Дізнатися більше про Максима Рильського можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=oa3zTESnDwg

Учні! Ви ознайомилися з творчістю «київських неокласиків» взагалі та Максима Рильського зокрема.

Сподіваюся, що урок Вам сподобався.

Читайте вірші і будьте добрими людьми.