Поєднання язичницьких мотивів із християнськими («Різдво», «Коляда»). Роздуми над поезією Богдана-Ігоря Антонича

Доброго здоров’я, учні!

Продовжуємо нашу роботу з вивчення літератури в Західній Україні.

Тема попереднього уроку: Література в Західній Україні до 1939 р. Життя і творчість Богдана-Ігоря Антонича. «Зелена євангелія» – нерозривна єдність природи і людини, ідея життєствердження.

ТЛ: міфологізм, асоціативність.

Тема цього уроку: Поєднання язичницьких мотивів із християнськими («Різдво», «Коляда»). Роздуми над поезією Богдана-Ігоря Антонича.

Епіграф уроку:

Не вмію писати віршів, сміюся з правил і вимог.

Для мене поетику складає сам бог.

 «Мистецтво поезії II» Богдан-Ігор Антонич

Завдання нашого заняття:

·                       сформувати загальне уявлення про релігійну тематику віршів

Б.-І.Антонича;

·                       називати основні мотиви віршів поета;

·                       розповідати про митця;

·                       давати загальну характеристику поезій;

·                       аналізувати поезії;

·                       читати виразно й усвідомлено поезії;

·                       визначати головні мотиви, ідеї;

·                       коментувати їх; давати їм власну оцінку.

·                       сприймати й розуміти естетику образного слова, його значення для розвитку естетичного смаку.

·                       Вивчити напам’ять: 1 поезію (на вибір).

Розпочнімо нашу роботу.

Пригадаємо:

Богдан-Ігор Антонич

·       український поет, прозаїк, перекладач, 

літературознавець.

·       молодий поет, що залишився молодим назавжди, бо рано помер.

·       малював, грав на скрипці і компонував музику, навіть мріяв бути композитором.

·       Ці галузі мистецтва, особливо малярство, дуже сильно вплинули на його лірику.

·       Народився на Лемківщині в родині греко-католицького священика Василя Антонича.

·       справив значний вплив на сучасну українську поезію: філософська лірика,

релігійні, космічні мотиви, відгомін лемківського фольклору і язичницької символіки;

впливи Омара Хайяма, Волта Вітмена;

·     писав прозові твори; переклади; статті літературно-критичного і теоретико-літературного характерів.

Завдання №1: запишіть ці тези у зошит, або роздрукуйте та вклейте.

Поміркуйте (усно): Які компетентності Б.-І.Антонича вас вразили? Які таланти виявилися несподіваними? Чому?

Підкресліть у зошитах ці моменти.

Завдання №2: Прочитайте епіграф та подумайте, що він міг би означати. Як ви розумієте другий рядок? Якого, на вашу думку, бога мав на увазі Б.-І.Антонич?

Поміркуйте: Як ви думаєте, чи справив вплив на творчість Б.-І.Антонича той факт, що його батьком був греко-католицький священник?

Якщо так, то чому Антонич пише про себе: «Я — закоханий в житті поганин»?

Послухайте: ЧУДОВА ПОЕЗІЯ!

Сьогодні прочитаємо та проаналізуємо дві чудові різдвяні поезії Б.-І.Антонича.

Розпочнімо роботу:

  Словникова робота:

Лемки — жителі Лемківщини;

к р и с а н і — капелюхи з крисами (полями);

завія — заметіль, метелиця;

стріха — дах;

М а р і я — Божа Матір.

Коляда — різдвяна величальна пісня;

Ясна Пані — Богоматір;

с а р н а — гірська коза.

Завдання №3: Послухайте пісню: варіантІ , або варіант ІІ, або варіант ІІІ

Зверніть увагу:  у пісні органічно поєднано дві тематично схожі поезії Б.-І.Антонича: «Різдво» і «Коляда».

Прочитайте поезію Б.-І.Антонича (текст пісні):

"Різдво"

Народився  бог  на  санях  
в  лемківськім  містечку  Дуклі.  
Прийшли  лемки  у  крисанях  
і  принесли  місяць  круглий.  

Ніч  у  сніговій  завії  
крутиться  довкола  стріх.  
У  долоні  у  Марії  
місяць  —  золотий  горіх.   1934.

Прочитайте аналіз поезії:

Ідейно-художній аналіз поезій Б.-І. Антонича

«Різдво»

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: філософська.

Тема: факт народження Христа.
Ідея: переосмислення факту народження Христа як події, що відбувається в кожному селі й містечку; уславлення народження життя й радості.

Провідний мотив: таїнство різдвяного вечора (переплетення християнських і язичницьких мотивів).

Рік створення: 1934.
Збірка: «Три перстені».
Напрям: модернізм.

Течія: символізм, авангардизм, міфологізм.

Історія написання: в умовах польської експансії на Західній Україні Антонич відбувається як український поет, який шукає нових форм і продукує новий погляд на світ, поезію, де поєднуються християнська міфологія із традиційними національними фольклорними ідеями й образами.

Біблійну легенду про народження Христа Б.-І. Антонич розкрив по-своєму. Син Божий має людську подобу, то чому б йому не народитися «в лемківськім містечку Дуклі»? А замість пастухів прийдуть лемки й принесуть у дарунок «місяць круглий», котрий буде у Матері Марії, як золотий горіх. І це не треба розуміти, як святотатство, це відчуття близькості своєї до Сина Божого, єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людства й постраждав за нього.

Літературознавці про твір. Б.-І. Антонич не вдавався до «оязичнення християнства» чи — навпаки. Він уміло взаємодоповнював дві однаково рідні українцям релігійні системи. Як-от у вірші «Різдво», де християнське таїнство народження Спасителя тонко помережане язичницькими мотивами. Саме воно відбувається в українському, лемківському середовищі. І навіть волфи уподібнюються до лемків: «Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий». Образ місяця, що проймає увесь твір, — теж праукраїнський, язичницький символ Різдва, народження нового світу. Отже, залучаючи творчу фантазію, уяву, автор щільно переплітає християнську й українську традиції, робить інтимним переживання віри.

Мотиви: «велике в повсякденні»; «краса»; «Батьківщина»; «природа».

Образи: людей: лемки у крисанях; Марія; міфологічних істот (умовно): бог; природи: ніч у сніговій завії, місяць — золотий горіх; предметів і явищ: народження; сани; містечко; крисані (круглі капелюхи); стріхи; долоні.

Символічні образи: кожен образ у поезії є своєрідним символом:

сани (український символ-аналог ясел, де народився Христос);

лемки (символ-аналог волхвів);

золотий горіх (символ-аналог дитинчати Христа, нового життя);

місяць (символ батьківщини).

Автор «Трьох перстенів» — національно орієнтований митець, про що свідчить, наприклад, такий його запис: «Проти розуму вірю, що місяць, який світить над моїм рідним селом в Горлицькому повіті, є інший від місяця з-над Парижа, Рима, Варшави чи Москви… Вірю в землю батьківську і в її Поезію».
Композиція: складається із двох чотиривіршів, у яких у символічній формі розказано про волхвів, які принесли дарунки новонародженому Христу, і Марію, яка тримає на долонях (притуляє до лона) сина («золотий горіх»).

Система віршування: силабо-тонічна.
Віршовий розмір: 4-стопний хорей
Строфа: чотиривірш (катрен).

Римування: перехресне (абаб).
Художні засоби виразності: епітет, символ, інверсія.

Спробуйте за аналогією проаналізувати поезію «Коляда»:

Тешуть  теслі  з  срібла  сани,
стелиться  сніжиста  путь.
На  тих  санях  в  синь  незнану
Дитя  боже  повезуть.

Тешуть  теслі  з  срібла  сани,
сняться  веснянії  сни.
На  тих  санях  Ясна  Пані,
очі  наче  у  сарни.

Ходить  сонце  у  крисані,
спить  слов’янськеє  Дитя.
Їдуть  сани,  плаче  Пані,
снігом  стелиться  життя.

1934

Оберіть одну поезію Б.-І.Антонича і вивчіть її: поезії тут!

Рекомендація: Перегляньте відео про Б.-І.Антонича: Поет клубу 27