Павло Тичина. Поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. «О панно Інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить…»

Дорогі мої учні!

Продовжуємо вивчати українську літературу. У рамках теми «Розстріляне відродження» вивчаємо новий блок інформації – «Поетичне самовираження».

Постать одного із найвідоміших українських поетів ХХ ст. – Павло Тичина. Ця робота буде тривати протягом 3-х уроків.

Тема попереднього уроку: Провідна роль поезії у 20-ті рр. Павло Тичина – найбільший модерніст 20-х років. Феномен «кларнетизму». Збірка «Сонячні кларнети». «Арфами, арфами…»

Тема цього уроку: Поетичне самовираження. Павло Тичина. Поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. «О панно Інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить…» Т.Л. вітаїстичність, експресіонізм

Завдання уроку:

1.     розуміти й пояснювати основні тенденції української поезії 1920-х років, її «вітаїстичність»;

2.     аналізувати поезію;

3.     характеризувати основні мотиви і стильові тенденції ранньої творчості;

4.     аналізувати поезії, виокремлювати ознаки індивідуального стилю.

5.     давати власну оцінку творчості П.Тичини;

6.     зіставляти специфіку розкриття творчості митця в різних видах мистецтва;

7.     шукати інформацію, використовуючи різні джерела.

8.     З’ясувати значення термінів: символізм, неоромантизм, експресіонізм, імпресіонізм, вітаїстичність.

Із постаттю Павла Тичини Ви вже ознайомилися на минулому уроці, тож добре знаєте, що це надзвичайна різнобічно обдарована та працелюбна людина.

Павло Тичина був гарним музикантом, пробував себе як композитор, був диригентом, співав у хорі, малював, вивчав мови, перекладав, був політиком, письменником, навіть нобелівським лауреатом!

Та перш за все, він був ЛЮДИНОЮ.

Зі своїми почуттями, переживаннями, емоціями, радостями та болями. Він дуже любив життя і прагнув насолодитися ним сповна. Умів працювати і дружити, творити і кохати.

Саме кохання спонукало його до написання найліричніших віршів.

Сьогодні ми розглянемо поезію «О панно Інно…»,  «Ви знаєте, як липа шелестить…» та інші його вірші про любов.

Проте, перш ніж розпочати роботу над творами, нам варто дізнатися дещо з теорії літератури, що безпосередньо стосується нашої теми уроку.

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ:

Символізм – (з грец. симболон —ознака, прикмета, символ) — літературно-мистецький напрям кінця ХІХ — початку XX ст., основоположники якого, базуючись на ідеалістичній філософії Шопенгауера, «теорії несвідомого» Едуарда Гартмана і поглядах Фрідріха Ніцше, проголосили основою мистецької творчості символ — таємну ідею, приховану у глибині всіх навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можливо розкрити, збагнути й відобразити тільки за допомогою мистецтва, зокрема музики й поезії.

Неоромантизм – стильова течія модернізму, що виникла в українській літературі на початку XX ст., названа Лесею Українкою «новоромантизмом». Зі «старим» романтизмом його ріднить порив до ідеального, виняткового. Відкинувши раціоцентризм, неоромантики на перше місце поставили чуттєву сферу людини, емоційно-інтуїтивне пізнання. 

Експресіонізм – (від франц. expression — вираження, виразність) — літературно-мистецький потік авангардизму, що сформувався у Німеччині на початку ХХ століття. Мав своїх прихильників у Франції, Австрії, Польщі, німецькомовній Швейцарії.

Імпресіонізм –мистецька течія у живописі, а також у літературі та музиці, яка виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку 20 століття у Франції. Засновники імпресіонізму — як і символізму, та експресіонізму — діяли на противагу реалізму (особливо неокласицизму, а також і натуралізму). Імпресіоністи у своїх творах намагаються відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів і переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла, проте, на відміну від неокласицизму, не мають на меті об'єктивно відображати реальність, а ставлять за ціль поділитися власними почуттями зі споглядальником твору, вплинути на нього. Термін уперше використали в негативному значенні у критичній оцінці твору Моне «Враження, схід сонця», (1872)

Вітаїстичність - це риса, що була притамана модерністській літературі перших десятиліть 20-го століття. Сам термін походить від латинського слова Vita, що значить "життя".  Вітаїстичність виявлялася у погляді на стихію життя як першооснову усіх світових процесів.

Поезія «О панно Інно…» - https://www.youtube.com/watch?v=QzY1TXhxUVE

О панно Інно, панно Інно!
Я — сам. Вікно. Сніги...
Сестру я Вашу так любив —
Дитинно, злотоцінно.
Любив? — Давно. Цвіли луги...
О люба Інно, ніжна Iнно,
Любові усміх квітне раз — ще й тлінно.
Сніги, сніги, сніги...
Я Ваші очі пам'ятаю,
Як музику, як спів.
Зимовий вечір. Тиша. Ми.
Я Вам чужий — я знаю.
А хтось кричить: ти рідну стрів!
І раптом — небо... шепіт гаю...
О ні, то очі Ваші.— Я ридаю.
Сестра чи Ви? — Любив...
1915

Завдання №1: зробити аналіз цього твору за схемою.

Поезія «Ви знаєте, як липа шелестить?»  - https://www.youtube.com/watch?v=-KN_gBnES_4

Завдання №3: виписати з поезії класичні образи, що символізують весну, юність та кохання. Які із цих образів Ви вже раніше зустрічали і де?

А зараз до вашої уваги ще одна поезія про красу, природу, весну та перше кохання:

Пісня на слова П.Тичини у виконанні сестер Тельнюк «Не дивися так привітно – яблуневоцвітно» - https://www.youtube.com/watch?v=ZrogZBKcWqg

Завдання №3: виписати новотвори із цієї поезії.

Кохання – чудове і неповторне почуття, що окриляє.

*Завдання №4:  спробуйте написати власну поезію на цю тему.

Дякую за урок! Кохайте та будьте коханими. Цінуйте найчарівніші миті життя, будьте вдячними тим, хто їх Вам дарує.