Доброго здоров’я, учні!
Пропоную Вам
опрацювати черговий урок української мови.
Нагадую: зараз ми
працюємо над вивченням великої теми: «Морфологічна
норма».
Відразу пригадуємо
визначення:
Морфологічні норми – це загальноприйняті правила вживання граматичних
форм слів, що вивчає розділ мовознавства – морфологія.
Вивчаємо
велику тему кілька уроків: Правильне вживанням прикметників.
Тема цього
уроку: Морфологічна
норма. Прикметник. Синонімічні способи
вираження різного ступеня ознаки, використання прислівників, вживання
прикметникових суфіксів і префіксів зі значенням суб’єктивної оцінки.
Лексична тема: Щастя
Щасливий той, хто вважає себе щасливим.
(Філдінг Генрі (1707-1754) англійський письменник)
1.
Завдання нашого уроку:
·
пригадати визначення
прикметника, особливості цієї частини мови;
·
поглибити знання про вищий
та найвищий ступені порівняння прикметників;
·
формувати вміння
правильно їх уживати в усному і писемному мовленні;
·
знаходити і
виправляти морфологічні помилки;
·
користуватися словниками, довідковою
літературою й електронними ресурсами для перевірки й удосконалення власного
рівня засвоєння морфологічної норми;
Отож, розпочинаємо
працювати!
На минулому уроці ми
розглядали тему: Вищий і найвищий ступені порівняння прикметників.
Пропоную повторити та поглибити вивчене, переглянувши
відео по темі: https://www.youtube.com/watch?time_continue=49&v=XRiYNjcn6xY&feature=emb_logo
Аналітична форма ступеня надмірної
інтенсивності ознаки утворюється додаванням до звичайної прикметникової форми
кількісно-означального прислівника дуже,
досить, надто, занадто, надзвичайно, особливо, винятково, вкрай, зовсім, не в
міру або займенників такий,
який з підсилювальним
значенням: дуже
блідий, зовсім новий, не в міру допитливий, винятково уважний.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Деякі прикметники, втрачаючи значення
ознаки і набуваючи значення предметності, переходять у розряд іменників,
зберігаючи формальні (граматичні) ознаки прикметників, які стають у прикметника
самостійними, незалежними від іменника. Пор.: майбутнє рішення — наше майбутнє, знайома жінка
— наша знайома, учительська робота — зайшли в учительську. Зберігаючи словозміну прикметника, такі слова
відповідають на питання іменника й виконують у реченні його синтаксичну
функцію, наприклад: Виступав мій давній знайомий (хто?), Я зустрівся
з давнім знайомим (з ким?).
Надсилайте фото результату
на Вайбер!
Успіху! Будьте найщасливіші,
надзвичайно здорові та винятково радісні щодня!
Немає коментарів:
Дописати коментар