Програма факультативу з української літератури (підготовка до ЗНО) "Основи теорії літератури"

 

Міністерство освіти і науки України

Основи теорії літератури 

Програма спеціального курсу для учнів 10-11 класів філологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів

Укладач: Н.В.Невінчана.

 

Рецензенти: доктор філологічних наук, професор кафедри теорії літератури та компаративістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка А.О.Ткаченко; старший викладач кафедри методики навчання ук­раїнської мови Київського міського педагогічного університету ім. Бориса Грінченка О.М.Авраменко; директор гімназії "Києво-Могилянський колегіум", учитель-методист української мови та літератури, заслужений працівник освіти України О.В.Ковальчук.

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Лист МОН України №1/11-4291 від 18.07.2006 р.). 

Пояснювальна записка 

Вивченню літератури у школі приділяється доволі значна увага, адже література - це один із найпоши­реніших і найдоступніших видів мистецтва. Саме цей шкільний предмет дає можливість ознайомити молоді покоління зі світовою та українською культурно-мис­тецькою спадщиною, розвиває творчі здібності, сприяє формуванню всебічно обдарованих особистостей.

Пропонована програма передбачає вивчення курсу теорії літератури в 10-11-х класах, вона призначена дія класів філологічного профілю, де література ви­вчається поглиблено, і має на меті розширення спектра знань про художню літературу та процеси, які відбува­ються в царині мистецтва слова. Вона може бути також додатком до основного курсу літератури в школі. Тео­ретичні положення курсу вивчаються на прикладах програмових літературних творів та творів з-поза меж шкільної програми.

Реформування освіти, перехід до особистісно-зорієнтованого навчання потребують нових підходів до ор­ганізації процесу навчання, зокрема розглядати літера­туру як науку про мистецтво слова зі своєю історією, своїми законами, особливостями й принципами. Курс теорії літератури розраховано на тих учнів, які цікав­ляться літературою, хочуть краще орієнтуватися в про­цесах, що відбуваються в культурі загалом та літературі зокрема, і планують пов'язати своє подальше життя з галузями, які мають безпосередній стосунок до літера­тури (філологія, журналістика, культурологія, літера­турна творчість тощо). Він відкриває широкі можли­вості перед тими школярами, хто пробує власні сили на ниві красного письменства.

Вивчення курсу теорії літератури у школі має й цілком прагматичну мету. Нині, у період масового пе­реходу на тестову форму оцінювання навчальних до­сягнень учнів, такі знання стають дедалі потрібнішими, адже вони будуть гарантією успіху під час тесту­вання, оскільки питання літературної теорії матимуть значну представленість.

Об'єкт вивчення спеціального курсу "Основи тео­рії літератури" у класах філологічного профілю - теоретико-літературні поняття.

Мета вивчення курсу:

сприяти всебічному культурному розвиткові по­коління, якому належить розбудовувати нашу держа­ву в наступні роки;

· формувати в учнів уявлення про літературу як мистецтво слова, багатогранне і вишукане, яскраве і глибоке;

· виховувати естетичні смаки учнів на основі гли­бинного розуміння процесів, що відбуваються в ук­раїнській та світовій літературі;

· сприяти розвиткові творчих здібностей підро­стаючого покоління.

Конкретні завдання спеціального курсу:

-    дати поняття про основні елементи теорії літе­ратури;

-   систематизувати та поглибити знання про літера­турний процес загалом і його складники зокрема;

-    навчити школярів орієнтуватись у складних пи­таннях теорії літератури, глибоко та правильно аналі­зувати художні твори;

-     виробити вміння розрізняти елементи компо­зиції твору, засоби виразності (тропи, стилістичні фігури), форми римування, віршові розміри, типи віршових строф; орієнтуватися в царині літератур­них родів та жанрів;

-    навчити класифікувати літературні твори за сти­лями та напрямами.

Учитель, який викладатиме пропонований курс, повинен стати організатором навчального процесу, консультантом і помічником для учнів. Йому нале­жить провести своїх вихованців від глибокого науко­вого аналізу творів письменників-класиків і сучас­ників до налагодження власного творчого процесу. Саме розвиток творчих здібностей учнів має на меті пропонований курс у перспективі.

Програма складається з окремих тематичних блоків, вивчення яких розподілено на два навчальних роки. Для десятикласників пропонується матеріал з тем: "Композиція", "Тропи", "Поетичний синтаксис", "Теорія віршування", "Римування", а для одинадцятикласників - складніші теми: "Роди і види літератури", "Літературні стилі та напрями". Варто звернути увагу на таке: матеріал згруповано таким чином, що він не випереджає вивчення того чи іншого літературного стилю на уроках літератури, тож дає змогу закріпити, розширити і поглибити вивчене на основних уроках, а отже, сприяє формуванню комплексного уявлення про літературний процес у цілому.

Проте слід зауважити, що цей спеціальний курс не підміняє і не повторює шкільного з літератури, а до­повнює й поглиблює його. Крім того, під час занять за програмою спецкурсу учні матимуть більше можли­востей для власної творчості та виконання тренуваль­них вправ. Значну увагу слід приділити міжпредметним зв'язкам та зіставленню літературних і мистець­ких явищ, що можна здійснити на матеріалі шкільних курсів української та зарубіжної літератур.

Кожен розділ слід завершувати практичним за­няттям, на якому відпрацьовуються вміння й на­вички з вивчених тем, що дасть змогу поступово сформувати стійкі вміння повного і глибокого аналізу літературного твору. Програма передбачає творчий підхід учителя до викладання теорії літе­ратури, тому серед тренувальних вправ, які пропо­нуватимуться учням, має бути досить великий від­соток творчих завдань, що підвищуватиме інтерес

до курсу та сприятиме розвиткові творчих здібнос­тей школярів.

Учитель самостійно добирає художні тексти, на прикладі яких має розглядатися той чи інший теоре­тичний матеріал, - як з основного курсу української чи зарубіжної літератури, так і за межами переліку обов'язкових для вивчення у школі творів. Робити це слід таким чином, щоб спеціальний курс "Основи теорії літератури" не тільки доповнював, а й розширював ко­ло літературних творів, з якими ознайомлюються учні.

До програми додається орієнтовне календарне пла­нування курсу та список літератури, яку вчитель змо­же використати під час підготовки до занять.

Як навчально-методичне забезпечення вивчення спеціального курсу "Основи теорії літератури" може використовуватися посібник авторки програми: Не­вінчана Н. Теорія літератури в школі: У 2 ч. - К: Ре­дакції загальнопедагогічних газет, 2004. - (Б-ка "Шкільного світу").

10 клас 

Усього - 35 год. На тиждень - 1 год. Вивчення основ теорії літератури - 27 год. Підсумковий урок - 1 год. Практичні заняття - 7 год.

Зміст	Год	Державні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів
ВСТУП Література як мистецтво слова. Людина як головний предмет зображення в літературі. Роль слова в житті лю­дини. Способи зображення життєвих явищ у літератур­ному творі. Художній образ та літературний тип. Зміст і форма художнього твору. Тема й мотиви. Види мотивів у худож­ньому творі (лейтмотив, міфологема, ремінісценція, авто- ремінісценція, алюзія). Ідея художнього твору. Проблематика та конфлікти в художньому творі. Взаємозв'язок між мотивами, проблематикою і конфлік­тами в художньому творі на прикладі конкретних літера­турних зразків.	2	Розуміти роль літератури як мистецтва слова в житті лю­дини, розрізняти способи зображення життєвих явищ у літературному творі, поняття зміст і форма, тема та ідея художнього твору. Знати і розуміти значення понять художній образ та літе­ратурний тип, мотив, лейтмотив, міфологема, ремінісценція, авторемінісценція, алюзія. Уміти вирізняти проблеми й конфлікти в художньому творі, аналізувати їх та давати їм оцінку.
Композиція художнього твору Композиція зовнішня і внутрішня. Конфлікт у ху­дожньому творі та його різновиди. Сюжет і його елементи. Поняття багатосюжетності. Позасюжетні елементи: ліричні відступи, описи (портре­ти, пейзажі, інтер'єри, екстер'єри тощо). Монологи, діало­ги та полілоги, їхня роль у композиції художнього твору. Фабула й сюжет художнього твору.	1	Розрізняти зовнішню і внутрішню композицію, уміти ви­значати внутрішні й зовнішні конфлікти у творі. Знати і розуміти значення понять сюжет, багатосюжетність, монолог, діалог та полілог; уміти вирізняти еле­менти сюжету й позасюжетні елементи: ліричні відступи, описи (портрети, пейзажі, інтер'єри, екстер#039;єри тощо). Відрізняти фабулу художнього твору від його сюжету.
Тропи Поглиблення поняття про тропи. Тропи прості й складні. Епітет, сталий епітет. Порівняння та його різно­види: порівняння-запитання, негативне порівняння (сло­в'янська антитеза), порівняння-паралелізм. Поняття пси­хологічного паралелізму. Метафора та її різновиди: ко­ротка й розгорнута метафора, персоніфікація (уособлен­ня) та алегорія. Метонімія та її різновиди (синекдоха, антономазія, евфемізм, перифраза). Гіпербола, мейозис та літота. Оксиморон. Символ і його роль у художньому творі. Ідіоми й крилаті вирази.	4	Знати й вирізняти в художньому творі такі тропи, як епітет, порівняння, метафора, метонімія та їх різновиди, гіпербола, мейозис і літота, оксиморон. Розуміти роль тропів у художньому творі. Вирізняти в художньому творі символи, ідіоми та кри­латі вирази і розуміти їхню роль та значення.
Види комічного Види комічного: гумор, іронія, сатира, інвектива, сар­казм, гротеск. Ознаки видів комічного, мета їх викори­стання.	1	Розрізняти види комічного, розуміти їхнє значення для творення образів, розкриття головної думки твору, розрізняти ознаки кожного з видів комічного, розуміти їх роль у творі, уміти використовувати комічні елементи для аналізу твору.
Поетичний синтаксис Стилістичні фігури як засіб увиразнення поетичної мови. Інверсія. Тавтологія. Антитеза. Анафора та епіфора. Симплока. Кільце, рефрен. Риторичні фігури: риторичне звертання та риторичне запитання. їх значення в художньому творі. Асиндетон (безсполучниковість) і полісиндетон (бага­тосполучниковість) та їхнє значення для художньої оповіді. Алітерація й асонанс як засоби звукового оформлення тексту, їхні можливості та значення.	4	Розрізняти такі стилістичні фігури, як інверсія, тавтологія, антитеза, анафора та епіфора, симплока, кільце, рефрен, розуміти їх роль у творі та використовувати ці знання для аналізу тексту. Розуміти роль риторичних фігур, мету їх використання, їхні можливості та значення й уміти правильно викори­стовувати їх у своєму мовленні.
Теорія віршування Поняття про версифікацію. Системи віршування: мет­рична, силабічна, тонічна та силабо-тонічна. їхні особли­вості. Поглиблення поняття про віршовий ритм, стопу. Двоскладові та трискладові стопи. Віршові розміри: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій та анапест. Пірихій, спондей та бакхій, їх роль у поетичній мові. Цезура. Поняття про риму, клаузулу. Рима точна й неточна, бідна й багата. Асонанс та консонанс як різновиди неточ­ної рими.	2	Знати і розуміти значення понять версифікація, віршовий ритм, стопа, метрична, силабічна, тонічна й силаботонічна системи віршування та їхні особливості. Розрізняти двоскладові та трискладові стопи, визначати віршовий розмір поетичних рядків, розуміючи роль пірихію, спондею, бакхію та цезури в поетичній мові. Розрізняти риму і клаузулу, вирізняти точну і неточну, бідну та багату рими, асонанс та консонанс як різновиди неточної рими та використовувати ці знання для аналізу літературного твору й у власному мовленні.
Римування Поглиблення поняття про римування. Основні види римування в катрені (парне, перехресне, кільцеве (охопне), тернарне, монорима). Поняття про строфу. Види строф: моностих, дистих (двовірш), тривірш, катрен, п'ятивірш, секстина. Триряд­кові строфи: терцет та терцина, їхні особливості. Восьми- рядкові строфи: октава і тріолет, особливості римування. Поняття про сонет. Ознаки класичного сонета. Мо­дифікації сонетної форми. Український сонетарій. Поняття про александрини. Ознайомлення з творами, які мають таку форму. Поняття про верлібр та його основні ознаки. Ук­раїнська школа верлібру.	3	Чітко розрізняти основні види римування в катрені. Уміти визначати види строф та розповідати про їхні особ­ливості. Знати ознаки класичного сонета й особливості розвитку цього поетичного жанру в українській літературі. Вирізняти серед поетичних творів ті, що написані александринами. Уміти розрізняти твори, написані верлібром, знати його основні риси.
ФОЛЬКЛОР Міфи Ознаки фольклору. Фольклорні жанри. Міфи. Міфічні герої (боги та демонічні істоти). Міфи давніх слов'ян.	1	Знати ознаки фольклору та розрізняти фольклорні жан­ри. Відрізняти міфи від інших фольклорних творів, уміти наводити приклади міфів та аналізувати їх. Розрізняти елементи міфів та їхні окремі ознаки у творах письмеників.
Казки Казка як фольклорний жанр. Жанрові особливості ка­зок. Закони композиції казки: стійкі поетичні фігури, тра­диційні магічні формули. Казкова символіка як складна категорія художнього мислення (символічне значення ре­чей та імен казкових персонажів, числова символіка). Гра­дація та ретардація - своєрідні композиційні прийоми, ча­сто використовувані в казках. Герої казок: добротворці, злотворці та знедолені. Види казок. Казки про тварин та їхні особливості: своєрідність сти­лю, ідея. Алегоричні та повчально-розважальні казки. Міфологізм. Анімізм і тотемізм у казках. Особливості композиції казок про тварин. Дійові особи та їхня характе­ристика. Художні засоби, притаманні казкам про тварин. Докучливі (кумулятивні) казки. Чарівні казки та їхні особливості. Категорії казкових героїв (добротворці, злотворці та знедолені), їхня харак­теристика. Соціально-побутові казки, тематичні групи їх. Види ка­зок за характером головного конфлікту та їхні особливості.	2	Вирізняти казки з фольклорного масиву, знати їхні жан­рові особливості, закони композиції. Уміти тлумачити каз­кову символіку. Знати роль таких композиційних прийо­мів, як градація та ретардація, уміти визначати їх у тексті. Давати характеристику героям казок різних категорій та аналізувати казки різних видів з погляду їхніх композицій­них особливостей, дійових осіб, художніх засобів тощо. Знати і розуміти значення понять міфологізм, анімізм і то­темізм. Знати особливості та вміти аналізувати казки про тварин, докучливі (кумулятивні), чарівні та соціально-побутові казки.
Легенди та перекази Легенди та перекази, їхні характерні особливості. Апо­крифічні легенди. Історичні легенди та перекази. Патріо­тична ідея та глибокий повчальний зміст легенд і пере­казів про козаків, їхні герої.	1	Розрізняти легенди та перекази, знати їхні характерні особливості. Відрізняти апокрифічні легенди від історич­них легенд та переказів, уміти аналізувати особливості їхніх змісту і форми.
Народні байки та анекдоти Народні байки, їхні характерні риси. Народні анекдо­ти та їхні особливості. Тематичні групи народних анек­дотів та їхні функції.	1	Відрізняти народні байки від народних анекдотів, знати їхні особливості та соціальні функції. Розрізняти тема­тичні групи народних анекдотів та їхні художні особли­вості.
Народні пісні Пісня як одна з найдавніших форм народної творчості. Основні риси народних пісень, особливості їхньої компо­зиції. Пісенні жанри. Обрядова пісенна творчість: календарно-обрядові та родинно-обрядові пісні. їхні жанрові та композиційні особливості. Роль календарно-обрядових та родинно-обрядових пісень у житті українців. Епічні пісні: думи, історичні пісні, пісні-хроніки та ба­лади. їхня тематика, особливості та значення. Побутові пісні: родинно-побутова та соціально-побу­това лірика. Мотиви родинно-побутових пісень, їхні жан­рові особливості. Ознаки колискових пісень. Особливості, тематика та роль жартівливих пісень. Тематика соціаль­но-побутових пісень, провідні теми й мотиви, символіка, характерні риси. Коломийки, особливості їхньої композиції. Поетика народних пісень.	4	Знати основні риси народних пісень, особливості їхньої композиції. Розрізняти пісенні жанри та особливості ком­позиції й поетики кожного 3 них. Уміти аналізувати зразки народної пісні. Вирізняти риси народних пісень у поетичних творах українських пись­менників. Розповідати про вплив народнопісенної поети­ки на літературну творчість на прикладі поетичних творів Г.Сковороди, Т.Шевченка, Лесі Українки, І.Франка, В.Сосюри, А.Малишка, Б.Олійника, В.Крищенка та ін.
Малі фольклорні форми Прислів'я та приказки як криниця народної мудрості та неписаний звід правил, якими люди користуються в по­всякденному житті. Тематика і композиція прислів'їв і приказок, засоби комічного в них. Художні особливості українських народних прислів'їв та приказок. Загадки, їхня жанрова специфіка. Тематика, художні особливості й різновиди загадок. Скоромовки та нісенітниці, їхнє призначення.	1	Розрізняти прислів'я та приказки, розповідати про їхню тематику й композицію, засоби комічного в них. Знати ху­дожні особливості українських народних прислів'їв і при­казок. Знати визначення загадки, її специфіку; тематику, особ­ливості та різновиди загадок. Вирізняти у фольклорному масиві скоромовки та нісенітниці, розуміти їхнє призначення. Розуміти роль малих фольклорних форм у розвитку ав­торської літератури, уміти знаходити їх у літературних творах та визначати їхню роль і значення в художніх тво­рах тих чи інших авторів.

Література 

1.     Антонич Б.-І. Між змістом і формою // Твори. - К.: Дніп­ро, 1998.

2.     Бонсунівська Т. Тематичний аналіз літературного твору // Українська мова та література. - 1998.

3.     Виклали давньослов'янських легенд, або Міфологія. - К.: До­віра, 1991.

4.     Возняк М. Історія української літератури.-Л.: Світ, 1994.

5.     Вступ до літературознавства: Хрестоматія / Упоряд. Н. Бернадська. - К.: Либідь, 1995.

6.     Галич О., Назарець 11, Васильєв С. Теорія літе­ратури. - К.: Либідь, 2001.

7.     Героїчний епос українського народу: Хрестоматія / Упоряд. О. Таланчук, Ф.Кислий - К.: Либідь, 1993.

8.     Гром'як Р. Про визначення поетики в світлі естетичної концепції І.Я.Франка // Поетика. - К.: Наукова думка, 1992.

9.     Гундорова Т. Про Явлення Слова. Дискурсія раннього українського модернізму: Постмодерна інтерпретація. - Львів: Літопис, 1997.

10.                       гундорова Т. Український модерн: від культурної то­тальності до культурної диференціації // Дунаєвська Л. Ук­раїнська народна казка. - К: Вища школа, 1987.

11.                       Закувала зозуленька: Антологія української народної творчості/Упоряд. Н.Шумада. - К: Веселка, 1980.

12.                       Змієві вали: Українські легенди та перекази / Упоряд. С.Мншанич. - К.: Веселка, 1992.

13.                       Ігнатенко М. Генезис сучасного художнього мислення. - К.: Наукова думка, 1986.

14.                       Качуровський І. Основи аналізи мовних форм (Сти­лістика). - Мюнхен; Ніжин, 1994.

15.                       Клочек Г. Так що ж таке поетика?// Поетика. - К: Нау­кова думка, 1992.

16.                       Кольберг О. Казки ІІокуття. - Ужгород: Калина, 1991.

17.                       Костомаров М. Слов'янська міфологія. - К: Либідь, 1994.

18.                       Крижанівський С. Рід, вид, різновид: До питання про сучасну жанрову систему // Матеріали III Конгресу Міжнарод. асоціації україністів (Харків, 26-29 серпня 1996 р.). - К: Обе­реги, 1996.

19.                       Крижанівський С. Художні відкритгя і літератур­ний процес: Огляди, статті, роздуми. - К.: Рад. письменник, 1979.

20.                       Кузьменко В. Словник літературознавчих термінів. - К: Український письменник, 1997.

21.                       Кухар-Онишко О. Індивідуальний стиль письмен­ника: Генезис, структура, типологія. - К: Вища школа, 198!).

22.                       Легенди та перекази / Упоряд. А.Іоаніді. - К: Наукова дум­ка, 1985.

23.                       Словник літературознавчих термінів / Упоряд. В.Лесин, О.Пулинець - К, 1965.

24.                       Література. Довідкові матеріали/За ред. С.Тураева. - Мо­сква: Просвещение, 1998.

25.                       Літературознавчий словник-довідник. - К: Видав, центр "Acadmia", 1997.

26.                       Макаров  Л. Світло українського Бароко. - К.: Мистец­тво, 1994.

27.                       Маланюк Є. Думки про мистецтво // Книга спостере­жень: Статті про літературу. - К: Дніпро, 1997.

28.                       Мельник В. Модернізм української прози: генеза, розви­ток, історичне значення //Літературознавство: Матеріали III Конгре­су Міжнарод. асоціації україністів.

29.                       Міфи народів світу / Лвт.-упоряд. О.Бондарук. - Львів: Просвіта, 1997.

30.                       Наливайко Д. Стиль напряму й індивідуальні стилі в Ідеалістичній літературі XIX ст.// Індивідуальні стилі українських письменників XIX - поч. XX ст.: 36. наук, праць. - К: Наукова дум­ка, 1987.

31.                       Нитченко Д. Елементи теорії літератури і стилісти­ки. - Мельбурн: Ластівка, 1979.

32.                       Павличко С. Дискурс модернізму в українській літера­турі. - К: Либідь, 1997.

33.                       Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. - К.: Український письменник, 1993.

34.                       Прислів'я та приказки / Упоряд. М. Назяк. - К: Наукова думка, 1990.

35.                       Теорія літератури / Упоряд. О.Бандура. - К., 1969.

36.                       Ткаченко Л. Мистецтво слова: Вступ до літературоз­навства: Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей ви­щих навчальних закладів. - К: ВНЦ "Київський університет", 2003.

37.                       Українські балади / Упоряд. М.Дмитренко. - К: Ук­раїнський центр духовної культури, 1993.

38.                       Українські народні пісні та думи / Упоряд. Д. Есиненко, М.Новиченко. - К: Т-во "Знання", 1992.

39.                       Українські перекази / Упоряд. В.Возняк. - К: Довіра, 1992.

40.                       Українські прислів'я та приказки / Упоряд. Д.Есиненко, М.Новиченко. - К.: Т-во "Знання", 1992.

41.                       Українські усмішки / Упоряд. Д. Есиненко, М. Новиченко. - К: Т-во "Знання", 1992.